Єфремов Петро Олександрович

(08.10.1883 – дата смерті невідома)

літературознавець

 

 

Народився 8 жовтня 1883 року у с. Пальчику, тепер Катеринопільського району, в родині священика.

Освіту здобув у Черкаському духовному училищі, Київській духовній семінарії, на медичному та історико-філологічному факультетах Київського університету.

Свої праці друкував у «Киевской старине», «Літературно-науковому віснику», «Раді» та ін.

Незадовго до революції Петро Єфремов переїхав до Катеринослава (нині - Дніпропетровськ), працював викладачем гімназії, а згодом став професором інституту народної освіти. З цим містом пов’язане подальше життя вченого.

У 20-і роки він студіює українську літературу рубежу ХІХ – ХХ ст.,творчість сучасників Л. Яновської, Б. Лепкого, П. Карманського, В. Самійленка, А. Кримського, звертається до спадщини Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова.

П.О. Єфремов кваліфіковано аналізував твори, тримав у полі зору весь літературний процес.

Петра Єфремова справедливо вважають «літературним хрещеним батьком» Велер’яна Підмогильного. Немало зробив він ддля популяризації творів Андріана Кащенка.

У 1919 році літературознавець випускає збірник «Січ», до якого залучає В. Під-могильного, В. Поліщука, редагує випуски фольклорних творів, адресовані дітям.

1921 року спільно з В. Поліщуком видає збірник «Вир революції», друкує в ньому критичні матеріали.

Згодом працює в редколегії відомих часописів «Червоний шлях», «Зоря», де він друкує свої статті і рецензії; працює секретарем Катеринопільського відділу ВУАН.

П. Єфремов був перекладачем. Завдяки йому українською мовою «заговорили» польські письменники М. Конопницька і Г. Сенкевич, росіянин Д. Мережковський.

1929 року 9 вересня Єфремова заарештували за участь у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» і позбавили волі на п’ять років.

Після повернення з ув’язнення хотів працювати в університеті, та йому відмовили. Як склалося його подальше життя – невідомо.

У 2006 році у с. Пальчику на честь братів Єфремових споруджено пам’ятний знак і відкрито музей.

 

Література

 

Поліщук, В. У тіні великого брата / В. Поліщук // Реабілітовані історією : В 27 т. Черкас. обл. Кн. 3. – Сміла, 2003. – С. 420- 422; Поліщук, В. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 26 – 30 : Жорна. – Черкаси, 1999. – Кн. 1. – С. 94 – 99.

Чабан, М. «На хресті розп’ято малинові дні» : [про педагога і літературознавця П.О. Єфремова] / М. Чабан // Початк. шк.. – 1994. - №1. – С. 47 – 49.

Репресоване «відродження». – К. : Україна, 1993. – 399 с. – П. Єфремов – С. 122.

Чабан, М. Петро Єфремов / М. Чабан // Слово і час. – 1993. – №10. – С. 36 – 43.