Мечников Ілля Ілліч

(15.05.1845 – 15.07.1916)

вчений

 

 

Народився 15 травня 1845 року в с. Іванівці Куп’янського району Харківської області. Закінчив Харківський університет (1864). Працював у Новорійському (1867 – 1868) та Петербурзькому (1868 – 1870) університетах. У 1870 – 1882 рр. – завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету, в 1886 – 1887 рр. очолював організовану ним першу в Росії Одеську бактеріологічну станцію.

Найважливіші наукові праці присвячено еволюційній ембріології, імунології та геронтології. Засновник теорії зародкових листків (1871). Відкрив явища фагоцитозу (1882; Нобелівська премія - 1908). Розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883).

Помер 15 липня 1916 року у Парижі.

Його іменем названо Одеський державний університет.

Ім’я І.І. Мечникова увійшло в історію Черкащини. Протягом 13 років (1875 - 1888) у весняно-літній період він проживав у с. Попівці на Смілянщині, у маєтку своєї дружини Ольги Миколаївни Білокопитової. Тут ним було зроблено чимало наукових відкриттів, зокрема явище фагоцитозу. На Смілянському цукрозаводі вперше у світі був створений біопрепарат і працювала промислова лінія по його виготовленню. У 1883 році у Попівці на кошти Мечникова було збудовано церковно-приходську школу, в приміщенні якої тепер створено кімнату-музей вченого.

Плідній роботі Іллі Ілліча сприяла його дружина, розумна, талановита жінка, з якою він прожив 40 щасливих років. Чудовий портрет Ольги Миколаївни роботи італійського художника Арціоні нині є візитівкою Черкаського художнього музею.

 

Література

 

Мечников, И.И. Академическое собрание сочинений [Текст] Т. 1 – 16 /И.И. Мечников. – М.: Медгиз, 1952 – 1962.

Мечников, И.И. Письма к О.Н. Мечниковой (1900 – 1914) [Текст] /И.И. Мечников. – М.: Наука, 1980. – 352 с.: ил.

 

***

 

Шаров, І.Ф. Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916) [Текст] //Шаров І.Ф. Вчені України: 100 видатних імен. – К., 2006. – С. 246 – 249.

Мечников Ілля Ілліч [Текст] //Провідники духовності в Україні. – К., 2003. – С. 490 – 491.

Клименко, Н. Ольга Білокопитова [Текст] //Ніна Клименко. Золоте поле: біогр. нариси із серії «Жінки Черкащини». – Черкаси, 1999. – С. 44 – 49.

Титаренко, Л. «До останнього подиху кохав тебе…» [Текст] /Лідія Титаренко //Голос України. – 2008. – 14 лют. – С. 7.