Рябоштан Іван Данилович

(10.04.1918–01.09.2008)

журналіст

Народився Іван Данилович Рябоштан 10 квітня 1918 року в с. Захарівка Вовчанського району Харківської області в селянській родині. Ще навчаючись у школі, був редактором стінгазети, почав дописувати до районної газети. А навчаючись у Вовчанському педагогічному технікумі, написав перше своє оповідання «На краю ночі». З нього і почалася творча діяльність майбутнього журналіста.

Обдарованого юнака забрали з останнього курсу технікуму на посаду літпрацівника районної газети «Колективіст», де він і пропрацював до призову на службу в Збройні сили (1938 рік). Перебуваючи на службі військовим кореспондентом, мав відрядження у Черкаси – писати про команди двох бронепоїздів. Тоді І. Рябоштан ще не здогадувався, що місто, яке він полюбив з першого погляду, стане на багато років йому рідною домівкою. Під час Другої світової війни Іван Рябоштан попросився на фронт.

Після війни його направили відроджувати обласну газету «Соціалістична Харківщина». Друкувався також у центральних республіканських газетах, працював у газеті «Правда України». Згодом був направлений власкором цієї газети в Одеську та Ізмаїльську області, потім переведений до Миколаєва, а з 1958 року він став власкором цієї газети у Черкаській і Кіровоградській областях. Ротацію власкорів скасували, й Іван Данилович назавжди осів у милих його серцю Черкасах.

І. Д. Рябоштан дав путівку в журналістику багатьом своїм колегам-черкащанам. Свого часу влаштував власкором у «Робітничу газету» й Василя Симоненка, якому така посада давала можливість більше часу присвячувати поетичній творчості. А ще більше тих людей, яким Іван Рябоштан допоміг своїми статтями й журналістськими розслідуваннями. Адже він завжди ставав на бік правди, нерідко ризикуючи при цьому втратити роботу чи партквиток. Згодом, за його позицію І. Рябоштана нагородили орденом «Знак Пошани».

Головні теми виступів у пресі – проблеми виховання керівних кадрів різного рівня, дотримання правових норм у діяльності органів влади, громадських та інших організацій, утвердження в суспільстві високої моралі, людської гідності, громадянської мужності і непримиренності в оцінках негативних явищ у житті суспільства. Життя Івана Рябоштана було наповнене цікавими зустрічами. Неодноразово спілкувався з О. Вишнею, О. Ковінькою, С. Олійником, Г. Донцем, О. Гончарем та іншими видатними особистостями. Більшість своїх матеріалів супроводжував фотознімками, які робив власноручно.

Іван Данилович Рябоштан – справжній патріот Черкащини. Друкованим словом і ділом захищав інтереси простого народу. Вклад цієї людини у розвиток чесної професійної журналістики оцінила держава, присвоївши звання «Заслужений журналіст України» (2008 р.). І в 90 років не полишав творчості, працював над циклом гуморесок «Зірки Черкащини сміються». Помер у вересні 2008 року в м. Черкаси.

Література

Рябоштан, І. Горіти, щоб світити / Іван Рябоштан // А було це так… : згадують журналісти-ветерани / упоряд. Г. І. Вартанов, П. Р. Юр. – Київ, 1983. – Вип. 2. – С. 148–161.

* * *

Трохименко, В. Патріарх черкаських журналістів / Василь Трохименко // Слово – зброя? – Київ, 2009. – С. 385–390.

Рябоштан Іван Данилович // Покликання – журналіст : нариси про ветеранів професії : [зб. ст.] / Черкас. обл. орг. Нац. спілки журналістів України ; [упоряд. С. А. Томіленко]. – Черкаси, 2010. – С. 156–157.

Марченко, В. У нього був казковий талант : розпізнавати серед селянських дітей майбутніх журналістів / Василь Марченко // Нова Доба. – 2007. – 17 квіт. (№ 28). – С. 7.