Жур Петро Володимирович
(26.10.1914 – 17.09.2002)
письменник, шевченкознавець
Відомий український літературознавець Петро Володимирович Жур народився 26 жовтня 1914 року в с. Гарбузин Корсунь-Шевченківського району в родині слюсаря-залізничника.
Дитинство хлопчини було наповнене бабусиними розповідями про Тараса Шевченка, з яким їй довелося бачитися в Корсуні.
Ставши учнем Корсунської залізничної школи, Петро Жур зачитувався Шевченковою поезією. Закінчивши семирічку, навчався в Київському торговому технікумі, а по його закінченню працював начальником торфодобувної дільниці.
У 1935 році вступив до Ленінградського інституту історії, філософії, літератури й лінгвістики.
З 1939 по 1940 р. був учасником війни з білофіннами, а під час Великої Вітчизняної війни брав участь в обороні Ленінграда, відзначившись на Волховському фронті. Звільнений в запас кавалером ордена Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, маючи звання підполковника.
Закінчивши у 1950 році Ленінградський університет, працював журналістом, згодом – працівником газети «Ленинградская правда». У пресі продовжував трудову діяльність три десятиліття (до 1987 р.).
Впродовж багатьох років Петро Жур займається перекладами поезії Лесі Українки, П. Тичини, В. Сосюри, Д. Павличка та інших письменників з метою популяризації української літератури поза межами України. Письменник пише вірші, присвячені Кобзареві. Протягом десятиріч Петро Володимирович подорожує шляхами Кобзаря (Звенигородщина, Корсунь-Шевченківщина, Канівщина).
Від 1947 року Жур – у постійному пошуку фактів із життя і творчості Тараса Шевченка. Майже сорок років досліджує життя Тараса Григоровича.
Книга Петра Жура «Шевченківський Петербург» (1964, 1972) відкрила нові сторінки біографії, творчої лабораторії Кобзаря. «Третя Зустріч» (1970) – повість про останнє перебування поета в Україні. «Літо перше» (1979) – розповідь про першу після звільнення з кріпатва мандрівку Шевченка в Україну влітку 1843 року. Ці книги завершили трилогію про уславленого українського поета.
У 1985 році вийшла друком ще одна Журова книга «Дума про огонь» – розповідь шевченкознавця про відвідини поетом України (1845 – 1847) після завершення навчання в Академії мистецтв у Петербурзі.
Петро Володимирович Жур був одним з ініціаторів створення «Шевченківського словника». За цю натхненну працю в 1980 році письменника відзначено Національною премією України імені Т.Г. Шевченка.
Недовгим, але дуже насиченим київським рокам Кобзаря присвячено книгу «Шевченківський Київ» (1991), розповіді про зустріч з великим українським містом, спілкування з земляками-українцями.
Петро Жур мріяв про створення шевченківського «П’ятикнижжя», а став автором «Шестикнижжя». Шоста книга є справжнім дослідницьким творчим подвигом і підсумком тривалих біографічних пошуків – «Труди і дні Кобзаря».
Дослідник устиг надрукувати книжку «Лесин Петербург» (2002), присвячену світлій пам’яті його дружини Єлизавети Михайлівни.
Праця «Шевченківський Корсунь» (2003) вийшла посмертно.
У 90-х роках ХХ століття П.В. Жур залишив Петербург, оселився в Підмосков’ї, поблизу Люберців, і щороку навідувався до улюбленої доньки в Україну.
17 вересня 2002 року, попрощавшись з рідними, шевченкознавець відійшов в інші світи. Похований він у с. Вишеньки на Бориспільщині.
Спадщину Павла Жура донька передала до Національного музею Т.Г. Шевченка. Його праці назавжди залишаться в духовній скарбниці нашого народу.
Література
Жур, П. Труди і дні Кобзаря : літопис життя і творчості Т.Г. Шевченка // П.В. Жур. – Київ : Дніпро, 2003. – 520 с.
Жур, П. Шевченківський Київ / П.В. Жур ; упоряд. ілюстр. матеріалу В.О. Судак. – Київ : Дніпро, 1991. – 286 с.
Жур, П. Дума про Огонь : з хроніки життя і творчості Т. Шевченка / П.В. Жуп. – Київ : Дніпро, 1985. – 434 с.
Жур, П. Літо перше : з хроніки життя і творчості Тараса Шевченка / П.В. Жур. – Київ : Дніпро, 1979. – 278 с.
Жур, П. Шевченківський Петербург / П.В. Жур. – Київ : Дніпро, 1972. – 194 с.
Жур, П. Третя зустріч. Хроніка останньої мандрівки Т. Шевченка на Україну / П.В. Жур. – Київ : Дніпро, 1970. – 307 с.
* * *
Кульчий, О. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів / О.В. Кульчий, Т.М. Малярчук, Ю.В. Бентя. – Київ : ТОВ «Видавництво «Кліо», 2013. – 352 с. : іл.
Гальченко, С. Із Шевченківського багатокнижжя Петра Жура / Сергій Гальченко // Жур П.В. Шевченківський Київ. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Київ, 2013. – С. 5 – 8.
Павлюк, М. Дорогами Шевченка йшов до України / Микола Павлюк // Жур П. Труди і дні Кобзаря. – Київ, 2003. – С. 5 – 14.
Лупейко, В. Думи і труди подвижника / Віктор Лупейко // Літ Україна. – 2009. – 12 листоп. – 7.
Коваленко, С. Петро Володимирович Жур – письменник, шевченкознавець / Світлана Коваленко // Корсун. часопис. – 2007. – №17. – С. 48 – 54.
Волков, М.К. Жур Петро Володимирович / М.К. Волков // Відомі і невідомі імена. – Корсунь-Шевченківський, 1999. –С. 48 – 49.
Сорокопуд, І.І. Подвижник / І.І. Сорокопуд // Струмки могутньої ріки. – Канів, 1998. – С. 21 – 22.
Айзенберг, Й. Прометей, або Велике життя поета / Й. Айзенберг // Черкас. край. – 1997. – 26 листоп. – С. 6.
Новицький, А. Покликання, і нічого більше / А. Новицький // Черкас. край. – 1994. – 27 жовт. – С. 5.
Архів Петра Жура буде переданий музею Тараса Шевченка // Уряд. кур’єр. – 2004. – 14 лют. – С. 16.
Жур, П.В. // Українська літературна енциклопедія. – Київ, 1990. – Т. 2. – С. 214 – 215. – Бібліогр. : с. 215.
Павлюк, М.М. Жур Петро Володимирович / М.М. Павлюк // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2009. – Т. 9 : Е – Ж. – С.678.