Їжакевич Іван Сидорович

(18.01.1864 – 19.01.1962)

художник

 

Іван Сидорович Їжакевич народився 18 січня 1864 року у селі Вишнопіль Тальнівського району на Черкащині, де і пройшли його дитячі роки.

Коли хлопчик підріс, його віддали в науку до парафіяльної школи. Він носив попові воду, мив підлогу, колов дрова, вичищав гній, був за прислужника. За це піп учив його грамоти. У 12 років хлопчик разом із батьком приїхав до Києва. У місті малолітній Іван був посохоносцем, потім учнем іконописної майстерні в Києво-Печерській Лаврі. Вже навчаючись у школі малювання Миколи Мурашка, він разом з іншими художниками реставрував у Кирилівському монастирі фрески ХІІ століття. Влітку 1884 року випускник Рисувальної школи збирає в рідному Вишнополі перекази про козаків, гайдамаків, Коліївщину. Відвідав юнак старовинну Умань, де зробив ескізи до відомих своїх творів «Гонта в Умані», «Швачка»..

Після навчання в Київській рисувальній школі Іван Їжакевич їде до Петербурга вступати до Академії мистецтв. На іспити він запізнився. Але молодого художника все-таки зарахували вільним слухачем до Академії. Наука йшла добре, але життя було тяжке. Молодий художник шукає заробітку. Починає співробітничати з журналами «Живописное обозрение», «Север». У журналі «Нива» у 1888 році надрукував шість своїх робіт: «Напередодні зелених свят», «Рибалки на Дніпрі», «На пасіці» та ін. Потім публікуються його відомі твори: «Жнуть очерет», «Діти ловлять раків». На сторінках «Ниви» побачили світ перші ілюстрації до творів Т. Г. Шевченка: «Причинна», «Катерина», «Гайдамаки», що стало початком його праці по створенню своєї «Шевченкіани». Майже 30 років свого життя віддав Іван Сидорович Їжакевич праці для журналу «Нива», де вмістив не одну сотню цікавих ілюстрацій.

Після чотирьох років навчання Іван Сидорович залишає Академію, маючи на руках атестат на право викладання малюнку в середній школі. З 90-х років ХІХ ст. митець дедалі частіше і надовше виїжджає в Україну, а з 1907 року переїздить до Києва.

Після подій 1917 року Іван Їжакевич викладав малювання в середній школі Києва, ілюстрував букварі й інші шкільні підручники. До 1936 року Іван Сидорович працював переважно як живописець, виконуючи велике замовлення для Геологічного музею Академії наук України. Він намалював 14 панно на теми історії Землі, створив для Будинку-музею Т. Шевченка в Києві невеликі за розміром картини: «Гайдамаки в Умані», «Перебендя» і, зокрема, кращу з них «Мені тринадцятий минало». Творче піднесення викликала у художника підготовка ілюстрацій до ювілейного видання «Кобзаря», присвяченого 125-річчю з дня народження Тараса Шевченка, який вийшов у 1939 році.

Німецька окупація Києва в роки Великої Вітчизняної війни перервала творчу працю митця. Відразу після визволення міста з’являються картини: «Вступ Червоної Армії в Київ», «Партизани в засаді», «Партизанський табір» та ін. В цей час художнику вже далеко за вісімдесят. Та Іван Їжакевич і далі плідно працює. Разом із художником Федором Коновалюком створив незабутні ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського.

Майже 200 майстерно виконаних робіт до творів Великого Кобзаря нараховує його «Шевченкіана».

В останні роки митець створює малюнки, присвячені дітям. Серед них особливо цікаві: «Мамина помічниця», «Облава на раків», «В школу».

Багато сил і енергії віддав художник педагогічній роботі, виховавши чимало молодих митців.

Напружену творчу працю і виставкову діяльність Іван Їжакевич поєднував із роботою в громадських організаціях, був членом і постійним експонентом Асоціації художників Червоної України. Разом із видатними діячами української культури працював у Комітеті зі спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку. Брав участь у відновлювальних роботах після звільнення Києва від німецьких загарбників.

Сьогодні твори художника прикрашають зали багатьох музеїв України.

Творчі здобутки Івана Їжакевича були гідно оцінені в Україні – йому присуджено високі звання заслуженого діяча мистецтв України (1940) та народного художника України (1951).

Прожив Іван Сидорович Їжакевич 98 років. Помер 19 січня 1962 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Іван Сидорович Їжакевич [Образотворчий матеріал] : [альб. репрод.] . – Київ : Мистецтво, 1964. – 54 с.

Виставка творів народного художника УРСР І. С. Їжакевича [Образотворчий матеріал] : кат. – Київ : Мистецтво, 1956. – 40 с., [12] л. іл.

 

* * *

Їжакевич, І. С. Мої спогади / І. С. Їжакевич // Україна. – 1989. – №2. – С. 13.

Иван Сидорович Ижакевич. – Москва : Сов. художник, 1955. – 105 с. : ил.

Шкоденко, Т. М. Багатогранність творчої спадщини Івана Їжакевича / Т. М. Шкоденко // Музейний альманах : наук. матеріали : ст., нариси, есе. – Черкаси, 2012. – Вип. 3. – С. 93 – 95.

Клименко, Н. М. Справді народний художник / Н. М. Клименко // Пед. вісн. – 2003. – №1/2. – С. 89 – 94.

Нестеренко, П. Іван Їжакевич: візія України / П. Нестеренко // Пам’ять століть. – 2004. – №1. – С. 130 – 134.

Ключник, Н. П. Прекрасний співець України : розробка вихов. заходу для учнів почат. шк. / Н. П. Ключник // Пед. вісн. – 2009. – №1. – С. 65 – 69.

Мицик, В. Мистецький геній земляка / В. Мицик // Колос. – 2009. – 20 січ. – С. 2.

Іван Їжакевич // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси. – Київ, 2011. – С. 145 – 149.

Іван Їжакевич [Електронний ресурс] : [сайт]. – Текс. дані. – Режим доступу: www.ukrainians-world.org.ua (дата звернення 29.02.2016). – Назва з екрану.