Думитрашко Костянтин Данилович

(08.05.1814 – 07.05.1886)

поет і фольклорист

 

 

Серед діячів української літератури першої половини ХІХ ст. виділяється непересічна постать письменника Костянтина Даниловича Думитрашка (літ. псевд. – О. Д. Копитько).

Костянтин Думитрашко народився в місті Золотоноша в родині священика. Навчався в Золотоніській народній школі, а потім вчився у Переяславському духовному училищі, Полтавській семінарії і Київській духовній академії. Після навчання розпочав педагогічну діяльність. Понад 30 років працював професором російської словесності у Київській духовній академії, певний час викладав французьку мову і латинь, завідував археологічним музеєм, а з 1872 року працював бібліотекарем академії. Але над усе любив рідне слово, тож не дивно, що ще у 30-х рр. ХІХ ст. почав писати українською мовою.

Літературну діяльність К. Думитрашко розпочав із записів пісень та дум. Першого свого вірша поет написав у Золотоноші, їй і присвятив його. Цей вірш був опублікований у журналі «Маяк» у 1843 році. У 40-50-х роках Думитрашко створив рукописну збірку «Копитькові вірші і пісні», значне місце в якій посідають балади і пісні.

Ще навчаючись у школі, поет збирав фольклор. Частину записаних ним дум і пісень використав у своїй збірці М. Максимович, зокрема такі як дума «Козак Голота», «Три брати Самарські», «Перемога Корсунська». Був відомий як етнограф. Написав «Весільні звичаї» (1865), «Святкові колядки та вірші в Малоросії» (1864), «Іван-Купала» (1872).

Думитрашко був одним з перших в Україні, хто почав наполягати на вивченні школярами народної поетичної творчості, яка має гарно впливати на формування свідомості шкільної молоді. Це насамперед його праця «Казки та морально-виховне їх значення» (1873). Найбільшу популярність Костянтин Думитрашко здобув бурлескно-травестійною поемою «Жабомишодраківка» – переклад старогрецької пародійної поеми, виданої у 1859 році в Петербурзі окремим виданням. «Жабомишодраківка» є помітним явищем у пародійній літературі першої половини ХІХ ст., як перша спроба перенести шестистопний віршовий розмір із античної в українську поезію.

Творчість Думитрашка посідає скромне, але необхідне місце в історії української літератури. Своїми віршами поет довів здатність української мови передавати всі розміри тонічного віршування. Думитрашкова творчість сприяла поширенню тематики українського письменства, становленню окремих його жанрів, розвиткові літературної мови і нового українського письменства. Високо оцінив талант Костянтина Даниловича Думитрашка Тарас Шевченко, його земляк і ровесник, назвавши його «безперечно обдарованою людиною», а твір «Жабомишодраківка» дуже подобався Кобзареві. Як і твір «Часи» з народного циклу «Хома та Ярема».

К. Д. Думитрашко добре володів німецькою мовою і латиною. Першим переклав українською мовою «Молитву Маргарити» із «Фауста» Й. В. Гете, переробки й наслідування Горація, «Метаморфоз» Овідія («І удома, і в гостях»). Також Костянтин Данилович до останніх днів займався публіцистичною діяльністю, не полишав співробітництва з журналами «Руководство для сельских пастырей», «Полтавские епархиальные ведомости», друкуючи статті з практичного богослов’я. Постійно друкував рецензії на нові книги, які є взірцем рекомендаційної бібліографії з духовної літератури. Був Думитрашко також одним із бібліографів київського митрополита Євгенія Болховітінова.

Земний шлях Костянтина Даниловича Думитрашка завершився 7 травня 1886 року у Києві. Урочиста похоронна відправа відбулася у церкві Києво-Братського монастиря. Щиро опечалені товариші, учні, колеги супроводили його труну на Щековицький цвинтар.

 

Література

 

Думитрашко, К. Д. До карих очей / К. Думитрашко // Антологія української поезії. – Київ, 1984. – Т. 2. – С. 103.

Думитрашко, К. Жабомишодраківка [та ін.] / К. Думитрашко // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – Київ, 1959. – С. 248 – 273.

 

* * *

Денисюк, С. Думитрашко Костянтин / С. Денисюк // Українська література у портретах і довідках. – Київ, 2000. – С. 95 – 96.

«Безперечно обдарована людина» // Український історичний календар – 96. – Київ, 1995. – С. 147 – 148.

Костянтин Данилович Думитрашко : [біогр. довідка, поезії] // Українська Муза : поетич. антол. – Київ, 1993. – Вип. 12. – С. 1215 – 1224.

Дениско, Л. Костянтин Думитрашко – бібліограф Київської духовної академії / Л. Дениско // Бібл. вісн. – 1994. – №4. – С. 22 – 24. – Бібліогр. : с. 24 – 26.

Пономаренко, М. Костянтин Думитрашко : до 150-річчя від дня народження / М. Ф. Пономаренко // Укр. мова і л-ра в школі. – 1964. – №6. – С. 92 – 93.

Писарева, О. Пісня, що лине крізь віки / О. Писарева, М. Щербина // Нова Доба. – 2006. – 12 груд. – С. 10.

Кирей, В. Вас і немає, а ви мов тута… / Владислав Кирей // Черкас. край. – 2001. – 5 січ. – С. 8.

Місюра, Ф. Поет-енциклопедист із Золотоноші / Ф. Місюра // Молодь Черкащини. – 1989. – 2/8 жовт. (№40). – С. 8.

Нудьга, Г. «Все б тільки вами я любовався…» / Г. Нудьга // Друг читача. – 1988. – 10 листоп. – С. 3.