Гулак-Артемовський Семен Степанович

(16.02.1813 – 17.04.1873)

композитор, співак, драматург

 

Семен Степанович Гулак-Артемовський – наш талановитий земляк: великий співак, композитор, основоположник української опери, автор опери «Запорожець за Дунаєм».

С. Гулак-Артемовський народився 4(16) лютого 1813 року на хуторі Гулаківщина, за три кілометри від м. Городища, який належав батькові, священику Покровської церкви Степану Петровичу.

Крім Семена сім’я мала ще двох синів – Петра і Павла та дочку Марію. Всім дітям батько дав освіту, і всі вони знайшли своє місце в житті.

Семен уже в дитинстві мав чудовий голос – дискант, знав багато українських пісень і любив їх співати.

Коли Семену Артемовському виповнилося 11 років, батько відвіз його в Київ, де 1 вересня 1824 року юнак був зачислений до Київського духовного училища. Спочатку навчався відмінно, а слух про його чарівний голос дійшов до київського митрополита Є. Болховітінова – знавця та любителя хорового співу. С. Гулака-Артемовського зачислили в митрополичий хор, що співав у Софіївському соборі. Спів більше приваблював С. Гулака-Атемовського, ніж навчання «богословію». Менш за все він хотів стати священиком, тож у його атестаті за 1825 – 1826 рік зазначалось: «способностей хороших, ленив и преленив, успехов малых».

Коли Семену Артемовському виповнилося 16 років, помер його батько, залишивши сім’ю без підтримки, а в самого юнака почалася мутація голосу. Молодого співака виключають з училища. Та за підтримки Болховітінова його зачисляють до хору при Михайловському соборі, де в нього розвився сильний баритон. А незабаром він став провідним солістом.

М Глінка, російський композитор, приїхавши до Києва, щоб відібрати талановитих юнаків для придворної капели, знайомиться з молодим виконавцем і пропонує йому приїхати до Петербургу. 25-річний співак погодився на переїзд.

М. Глінка поселив Семена Степановича у своїй квартирі, познайомив його з відомими художниками, музикантами і поетами. В житті Гулака-Артемовського відкрилась краща сторінка. Успіхи українця були разючі, а талант належно оцінений.

Згодом почалися концертні виступи, навчання в Італії. Влітку 1839 р. співак відвідав Париж, Флоренцію, де у 1841 р. дебютував у Флорентійському оперному театрі. На цей час він був уже відомий не тільки як співак, а й як талановитий драматичний актор. Його запросили до російської оперної трупи у Петербург. Тоді познайомився з Т.Г. Шевченком.

За своє життя співак виконав 51 оперну партію, 11 водевільних і комедійних ролей. У репертуарі мав 78 романсів, оперних уривків та українських народних пісень, якими дуже захоплювався.

Вирішивши стати композитором, Семен Степанович перш за все звернувся до українського народного побуту, пісень та звичаїв. Написав 12 творів, наповнених мотивами рідного краю, та водевіль «Ніч напередодні Іванового дня», де згадуються Городище, Валява, Мліїв. Він також пише романсові обробки українських пісень.

Опера «Запорожець за Дунаєм» прославила С.С. Гулака-Артемовського на весь світ, а вперше прозвучала 14 квітня 1863 р. у Маріїнському театрі в Петербурзі. Нині опера «Запорожець за Дунаєм» стала надбанням світової оперної сцени.

С.С. Гулак-Артемовський мав інші захоплення. Майже 10 років життя займався лікарською практикою в Москві. Через його сеанси пройшли десятки тисяч людей.

Помер Семен Степанович 17 квітня 1873 року у Москві.

В м. Городищі було відкрито музей співака й композитора С.С. Гулака-Артемовського (1966). У 1968 році музею присвоєно звання народний. 1971 року земляки встановили Семену Степановичу пам’ятник, на якому автор навіки викарбував портрет співака в образі Карася.

У 2003 році було засновано щорічну премію імені Гулака-Артемовського.

 

Література

Осипенко, О. Місцина, де пуп закопаний : [родовід С.С. Гулака-Артемовського, м. Городище] / Ольга Осипенко // Нова Доба. – 2012. – 30 серп. – С. 20 – 21.

Тясминський, А. Його хрещеним батьком у музиці став Михайло Глінка // А. Тясминський // Черкас. край. – 2008. – 21 берез. – С. 12.

Осипенко, О. Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського / Ольга Осипенко. – Черкаси : Інтроліга ТОР, 2013. – 91 с. : іл.

Борщ, М.І. Багатогранний талант С.С. Гулака-Артемовського // Борщ М.І. З вершин славе тних черкащан. – Черкаси, 2013. – С. 215 – 223.

Чубіна, В. Сентиментальні мотиви в українському фольклорі та в лібрето «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. філологічні науки. – Черкаси, 2013. – №19 (272). – С. 124 – 128.

Чос, В. Батько української опери // Чос В. Городище : велика історія маленького міста. – Черкаси, 2011. – С. 34 – 38.

Осипенко, О. «Блаженний день, блаженний час» [про оперу С.С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»] / Ольга Осипенко // Молодь Черкащини. – 2014. – 28 трав. – С. 16.

Семен Гулак-Артемовський // Видатні постаті в історії України (ІХ – ХІХ ст.). – К., 2002. – С. 275 – 277.

Тригуб, Т.Ф. Автор безсмертної опери «Запорожець за Дунаєм» / Т.Ф. Тригуб // Люди і долі. – Черкаси, 2001. – С. 25 – 28.

Кауфман, Л. Семен Гулак-Артемовський / Л. Кауфман. – К. : Муз. Україна. – 1981.- 52 с.

Олександрова, О. «Там за тихим за Дунаєм…» / Ольга Олександрова // Демократ. Україна. – 2008. – 29 лют. – С. 25.

Антонюк, В. Його чудовому голосу в Італії не було конкурентів… / В. Антонюк // Уряд. кур’єр. – 2003. – 12 квіт. – С. 8 – 9.

Списаренко, Б. Семен Гулак із Городища / Б. Списаренко // Слово Просвіти. – 2003. – 5 – 11 лют. – С. 10.

Осипенко, О. Друга мала батьківщина Семена / О. Осипенко // Нова Доба. – 2012. – 27 верес. – С. 17.