Мицик Федір Олексійович

(18.09.1911 – осінь 1941)

поет

 

 

Федір Олексійович Мицик – талановитий поет, публіцист. Його поетична проза і прозова спадщина, що розвивалася у передвоєнні роки, налічує багато високохудожніх творів, які за своїм ідейно-тематичним спрямуванням зайняли своє місце в українській літературі передвоєнних 1939 – 1941 років.

Народився Ф.О. Мицик 18 вересня 1911 року у с. Вишнополі Тальнівського району. У 1926 році закінчив чотирирічну трудову школу, а перший його допис побачив світ у 1928 році в газеті «Селянська правда».

Працював піонервожатим у школі, помічником бухгалтера в артілі «Прогрес», завідував хатою-читальнею.

1932 року починається журналістська діяльність Федора Мицика. Він був літпрацівником, секретарем в газеті «Соціалістична перебудова» станиці Кримської на Кубані, потім – у «Колгоспнику Бабанщини» (1932 – 1933 рр.). Тут почав друкувати свої вірші, нариси.

Під час служби в Червоній Армії (1933 – 1935 рр.) підготувався і вступив до Українського інституту журналістики (1935 – 1938 рр.). Тут поет творчо зростав, набував практики в газетах «Молода гвардія» (м. Одеса), «Червоний гірник» ( м. Кривий Ріг). Після інституту працював у газетах Києва: «Комсомолець України» (1938 Р.), «Голос радзецкі» (1938 – 1941 рр.), «Безбожник» (1941 р.). Свої твори також друкував у журналах «Молодий більшовик», «Радянська література».

Весною 1941 року старшого політрука Ф. Мицика мобілізували до війська, а в травні відкликали і направили працювати секретарем газети «Правда більшовицька» (Тернопіль). Тут його застала війна. 12 липня 1941 року відвідав у Вишнополі дружину й дітей, залишивши їм свої твори.

Восени 1941 року загинув у боях на Київському напрямку.

До друку поет підготував три збірки поезій: «Моя починається пісня» (1939 р.), «З книги про друзів» (1940 р.), «Моїй землі» (1941 р.), які не вийшли у світ у зв’язку з війною.

Творчий дробок поета – 250 віршів, більше 110 оповідань і нарисів, кілька перекладів з російської та польської мов, біля сотні листів.

У 1961 році 27 лютого Федора Мицика було прийнято у Спілку письменників (посмертно), видано збірки віршів «Моїй землі» (1962 р.), згодом «Поезії» (1974 р.), «Моя починається пісня» (1991 р.). Його ім’я викарбуване на меморіальній дошці в республіканському Будинку літераторів.

18 вересня 1981 року з нагоди 60-річчя Ф.О. Мицика у Вишнополі у батьківській хаті відкрито літературно-етнографічний музей поета.

 

Література

 

Мицик, Ф. Моя починається пісня : [перша зб. віршів] / Федір Мицик. – Тальне, 1991.

Мицик, Ф. Поезії / Федір Мицик ; упоряд. Мирослав та Вадим Мицики. – К. : Молодь, 1974. – 136 с.

Мицик, Ф. Моїй землі : [поезії] / Федір Мицик ; упоряд. М. Мицик. – К. : Рад. письм., 1962. – 81 с.

 

* * *

 

Мицик, М.Ф. Життя горіння : нарис життя і творчості поета і ж-ста Федора Олексійовича Мицика ; упоряд. В.Ф. Мицик. – К. : КИТ, 2007. – 155 с. : фотогр.

Поліщук, В.Т. Горіння крізь туман тривог… : (до 100-річчя Федора Мицика) // Поліщук В.Т. Вибране [т.] 3. Під прапором неба. – Черкаси, 2013. – С. 63 – 69 ; Холодний Яр : часопис. – Черкаси, 2001. – №2. – С. 208 – 213.

Павленко, М.С. Мицик Федір Олексійович / М.С. Павленко // Письменники Уманщини. – Умань, 2011. – С. 169 – 171.

Мицик Федір : [біогр. , поезії, ст.] // Мициківська левада : творчість однієї родини. – К., 2006. – С. 28 – 81.

Фисун, О. За тебе, мій краю / Оександр Фисун // Літ. Україна. – 2007. – 15 берез. – С. 7.

Фисун, О.З. З тобою, мій краю! / Олександр Фисун // Черкас. край. – 2001. – 26 верес. – С. 8.

Усатенко, М. З тобою, мій краю, з тобою! / М. Усатенко // Черкас. край. – 1991. – 26 верес.