Паламарчук Дмитро Хомич

(16.08.1914 – 15.11.1998)

письменник, перекладач

 

 

Дмитро Хомич Паламарчук народився 14 серпня 1914 року в с. Івангород Христинівського району в селянській родині.

Закінчивши семирічку в 1931 році, почав трудитися в колгоспі. Жага до навчання привела його в Одеський художній технікум. Та цього було замало, і юнак вступає до Одеського педінституту на літературний факультет, надаючи перевагу вивченню іноземних мов. Навчаючись, потроху писав вірші і друкувався в газеті «Чорноморська комуна».У 1939 році закінчив вуз.

Перед війною недавнього студента забрали до армії. Коли почались воєнні дії 1941 року, танкова бригада, в якій служив Паламарчук, опинилася на окупованій території. Боєць брав безпосередню і активну участь у національно-визвольному русі проти фашистських окупантів. Довелося і листівки розповсюджувати, і в партизанських загонах побувати.

Навесні 1944 року Дмитра Паламарчука було заарештовано. Схопили його на Рівненщині, потім привезли до Києва на слідство. Оскільки у справі проходив один, а війна наближалася до кінця й режимові були потрібні робочі руки, то отримав він відносно м’який вирок – 10 років замість розстрілу. Перші роки перебував у київській колонії, а 1948 року його відправили до концтабору в Інті (Крайня Північ), де перебував до 1954 року.

У таборі Паламарчук визначився як поет і поступово переключився на переклади, добре знаючи кілька європейських літератур, багато іноземних мов, робив твори зарубіжних письменників надбанням українського читача.

Після закінчення табірного терміну Дмитро Паламарчук разом зі своїм другом Г. Кочуром залишається на Інті.

Коли дізнався, що можна повернутися в Україну, на рідну землю, зразу з Кочуром поїхав до Києва. Та в Києві оселитися не дозволили, тому Дмитро Хомич приїхав до батьків дружини в Богуслав, тяжко працюючи фізично, щоб заробити на хліб. Та ночами займався улюбленою перекладацькою роботою.

Талант перекладача Паламарчука був помічений М. Рильським, який не лише допоміг з пропискою в Ірпені, а й благословив його і «влаштував» у літературі. І почалося знову нове письменницьке життя. З 1958 року працює в царині літературного перекладу. Дмитро Хомич, крім повного перекладу Шекспірових сонетів (1966), наперекладав цілу бібліотеку. Побачила світ книжка Байронової лірики, поезії Петрарки, А. Міцкевича, В. Брюсова, Г. Гейне, М. Богдановича. Його перу належать переклади романів Г. Флобера «Саламбо», А. Франса «Сучасна історія» та «Боги жадають», О. Бальзака «Втрачені ілюзії» та багато інших. Перекладав з російської, білоруської, чеської, німецької, французької, польської, англійської, італійської, грузинської, сербо-лужицької, з єврейської. Список перекладацького доробку можна було б продовжувати.

У 1964 році Паламарчук брав активну участь у роботі над виданнями «Антології чеської та словацької поезії», а у 1971 – «Антології білоруської поезії».

З 1966 року перекладач став членом Національної спілки письменників.

За кращий художній переклад творів світової літератури удостоєний премії ім. М. Рильського (1990).

Захопившись напруженою перекладацькою діяльністю, власних віршів Паламарчук майже не писав. Лише коли Україна проголосила незалежність, знову звернувся до власної поезії.

У 1995 році за життя поета вийшла книга «Подзвіння». До цієї збірки ввійшли оригінальні та перекладні поезії, що створювались упродовж 50 років і були поетичною історією цілого покоління, котрому судилися Голодомор, Великий Терор, Велика Вітчизняна війна, сталінські концтабори, праця до знемоги і Незалежна Українська Держава.

15 листопада 1998 року серце поета і перекладача Д. Х. Паламарчука зупинило ритм життя. Похований в Ірпені. Вулицю, на якій він мешкав, названо його ім’ям.

 

Література

 

Дмитро Паламарчук : [життя і творчість. Вірші та переклади] // Українське диво. – Київ, 2005. – Кн. ІІ. – С. 516 – 520.

Вихристюк, А. П. Паламарчук Дмитро Хомич : [життя і творчість Д. Х. Паламарчука. Вірші поета] / А. П. Вихристюк // Письменники Уманщини. – Умань, 2001. – С. 194 – 195.

Череватенко, О. Ні, не загинеш ти безслідно в німім безслав’ї своїм : [життя і творчість Д. Х. Паламарчука. Вірші та переклади поета] / О. Череватенко // Дніпро. – 1991. – №7. – С. 65 – 82.

Письменники радянської України 1917 – 1987 : бібліогр. довід. / упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. – Київ, 1988. – С. 457.

Мусієнко, З. Дмитрові Паламарчуку – 70 / З. Мусієнко // Літ. Україна. – 1984. – 16 серп. – С. 5.