Стеценко Кирило Григорович

(24.05.1882 – 29.04.1922)

композитор, хоровий диригент, священик

 

 

Народився 24 травня 1882 року у с. Квітках Корсунь-Шевченківського району в сім’ї маляра-самоука. Закінчив Київську духовну семінарію (1903 р.), музичне училище Київського відділення Російського музичного товариства, музично-драматичну школу Миколи Лисенка (1904 – 1907 рр.). Прийняв сан священика (1912 р.). у 1917 – 1920 рр. К. Стеценко працював у Всеукраїнському музичному комітеті відділу мистецтв при Наркомпросі УРСР, керував музично-хоровою секцією відділу «Дніпросоюзу», викладав у музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

За ініціативи К.Г. Стеценка було створено мандрівні хрові капели. Митець був одним із організаторів і першим диригентом українського національного хору. У 1919 р. К. Стеценко разом із О. Кошицем організував Українську національну капелу, з якою об’їздив ледве не всю Україну. Після закриття капели, Стеценко знову прийняв сан священика наприкінці 1920 р. у с. Веприку Фастівського району Київської області. Він одним із перших відправляв служби Божі українською мовою.

Основні твори композитора: хори «Бурлюка», «То була тиха ніч». «Сон», «Прометей», «Єднаймося», «Знов весна»; опери «Кармелюк», «Іфігенія в Тавриді»; музика до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки».

Помер К. Стеценко, заразившись від хворого тифом, у квітні 1922 року у с. Веприку Фастівського району Київської області. Одна з вулиць та дитяча школа мистецтв м. Корсунь-Шевченківського носить його ім’я. композитору встановлено пам’ятник у с. Квітках, де він народився. Творчий доробок митця опубліковано окремим п’ятитомним виданням.

 

Література

 

Пархоменко, Лю. Кирило Стеценко /Лю Пархоменко. – К.: Муз Україна, 2009. – 392 с.: ілюстр.

Муха, А. Стеценко К.Г. //Муха А. Композитори України та української діаспори. – К., 2004. – С. 287 – 288.

Волков, М.К. Стеценко Кирило Григорович //Волков М.К. Відомі і невідомі імена. – Корсунь-Шевченківський, 1999. – С. 23 – 29.

Молчанова, Т. Зі славної плеяди /Т. Молчанова //Дзвін. – 1997. – №2. – С. 158 – 160.

Калиновська, Т. Коли гримлять гармати, музи… співають /Тетяна Калиновська, Петро Жук //Прес-Центр. – 2010. – 23 черв. – С. 26.