Іллєнко Юрій Герасимович

(09.05.1936 – 15.06.2010)

кінорежисер

Народився Ю.Г. Іллєнко 9 травня 1936 року в Черкасах.

Роки війни разом з сім’єю провів в евакуації в Сибіру (батько був на фронті). Потім батько разом з сім’єю в 1946 році переїхав у Москву, де Юрій закінчив школу, а згодом – операторський факультет найпрестижнішого на той час ВДІКу (1960). Дипломна операторська  робота Ю. Іллєнка у фільмі Я. Сегеля «Прощавайте, голуби» отримала найвищі нагороди на міжнародних кінофестивалях у Празі й Локарно.

У 1960 – 1963 рр. Ю. Іллєнко працював на Ялтинській кіностудії. До Києва переїхав на запрошення стати оператором фільму «Тіні забутих предків», що знімали на кіностудії ім. Довженко у 1964 році. Фільм став кіно шедевром – лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів.

У 1991 році Ю. Ільєнка нагороджено Шевченківською премією, але від премії він відмовився.

Ю.Г. Ільєнко вирішує стати кінорежисером і кінодраматургом. Дебютував фільмом «Криниця для спраглих» за сценарієм І. Драча у 1965 році.

За морок вісім років роботи в кіно рівно половину він був безробітним, як кінематографіст, тому що фільми Ю. Ільєнка довгий час пролежали на полицях і побачили світ набагато пізніше.

Юрій Герасимович Іллєнко – автор роману-сценарію «Агасфер. Хроніка другого пришестя Христа» (1994), понад 20 сценаріїв і лібрето балетів, за якими створено 12 фільмів і 2 балети. А ще він – художник, мав персональні виставки живопису в Києві (1968) і Відні (1992); автор монографії «Парадигма кіно» – першого в Україні підручника з кінорежисури.

У 2008 році вийшов з друку тритомник мемуарів «Доповідна апостолові Петру», в якому Ю. Ільєнко ставив кардинально філософські питання.

Ю.Г. Іллєнко – народний артист України, був академіком АМУ, професором кафедри кінорежисури і кінодраматургії. Він – почесний доктор Міжнародної кадрової академії. Помер митець у себе на дачі у с. Прохорівці Канівського району 15 червня 2010 року, де і похований.

Ім’я Юрія Герасимовича Іллєнка занесено до списку ЮНЕСКО «100 найкращих режисерів світу».

Література

Іллєнко,Ю. «Наша головна мета – відроджувати українця в Україні» / Юрій Іллєнко // Універсум. – 2004. – №3 – 6. – С. 35 – 45.

Очевидець і літописець : [добірка ст., присвяч. кінореж. Ю.Г. Іллєнку] // Слово Просвіти. – 2010. – 24 – 30 черв. (№25). – С. 6 – 10.

Константинова, К. Юрій Іллєнко : мріяв і жив / Катерина Константинова // Дзеркало тижня. – 2010. – 19 черв. – С. 12.

Брюховецька, Л. Операторське мистецтво Юрія Іллєнка / Л. Брюховецька // Київ. – 2006. – №10. – С. 184 – 192.

Головко, В.В. Іллєнко Юрій Герасимович / В.В. Головко // Енциклопедія історії України. – К., 2005. – Т. 3. – С. 445.