Чубинський Павло Платонович

(27.01.1939 – 26.01.1884)

етнограф, фольклорист

 

П.П. Чубинський, вчений, поет, етнограф, фольклорист, статист, географ, народився 27 січня 1839 року у м. Бориспіль в небагатій дворянській родині відставного офіцера. Закінчивши Другу київську гімназію, вступив на юридичний факультет Петербурзького університету.

Павло Чубинський брав активну участь у діяльності української громади в Петербурзі, осередком якої стала редакція журналу «Основа», де працювали Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров. Отримавши блискучу освіту, Чубинський повернувся в Україну і став лідером «Київської громади», просвітницької організації, яка мала кілька недільних шкіл. Тоді у громаді виникла ідея написати пісню, яка б стала девізом і об’єднуючим символом патріотичних сил України. Павло Платонович створив пісню «Ще не вмерла Україна», а хор під його керівництвом розучив текст і мелодію. Пісня «пішла в хід».

У 1961 – 1862 рр. П. Чубинський мандрував Переяславщиною, збирав фольклорно-етнографічні матеріали, спілкувався з селянами, надавав їм юридичну допомогу, був активним дописувачем часопису «Основа».

1862 року Павло Платонович здійснив подорож на могилу Шевченка, де виголосив промову, після якої був заарештований і засланий до Архангельської губернії на сім років (1861-1869).

У березні 1869 року П.П. Чубинський повернувся в Україну.

Наукова діяльність етнографа принесла йому славу талановитого дослідника Російської Півночі.

У 1869 – 1870 рр. науковець очолив етнографічно-статистичну експедицію, що здійснила три поїздки по Україні, Білорусі та Бесарабії. Під час однієї з подорожей він побував у Золотоніському, Черкаському, Звенигородському, Чигиринському та Уманському повітах, де старанно вивчав народний побут, звичаї, традиції. Під час подорожі було зафіксовано близько 4000 обрядових пісень, понад 300 казок, нотувалися відомості різного характеру зайнятості населення.

З 1870 по 1873 роки Павло Чубинський проживав на Городищині, у Млієві, на цукроварній фермі «Брати Яхненки і Симиренко». Тоді відбулося знайомство П. Чубинського і В. Симиренка, які стали друзями й однодумцями. У Млієві було засноване «Технічне товариство», секретарем якого став Павло Чубинський. У 1871 році він видав невеличку збірочку своїх віршів «Сопілка», згодом – сім томів «Праць етнографічної статистичної експедиції в Західно-Руський край», в які увійшли записи, зроблені в Корсуні, Млієві, Гарбузині, Шендерівці, Жаботині, Вільшані, Тальянка, Каневі, Суботові, Виграєві та ін.

У 1873 році П. Чубинський зі своєю сім’єю переїздить до Києва. У цьому році було відкрито Південно-Західне відділення Російського географічного товариства, та на його діяльність почалися політичні гоніння тих, хто вважав, що українців немає. При переписі населення в Києві (1874 р.) виявилося, що киян-українців переважна більшість, тому, за словами Павла Платоновича, повинна бути своя українська мова. Чубинського вдруге висилають з України, заборонивши проживати в Київській, Волинській, Подільській, Харківській та інших областях. Це був моральний і матеріальний удар.

На початку 1878 року Павло Платонович захворів, лікарі радили йому повернутися до Києва. У 1879 році Російська академія наук присудила вченому Уваровську премію в той час, коли він був тяжко хворим.

П.П. Чубинський помер 26 січня 1884 року. Пам’ять про нього берегли друзі, видавши у 1914 році збірник «Пам’яті П.П. Чубинського».

 

Література

Чубинський, П. «Я сіяв те, що Бог послав…» : сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського / авт.-упоряд. Н.В. Зелінський та ін. – Львів : Світ, 2009. – 256 с.

Чубинський, П. Мудрість віків : (українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського) : у 2 кн. – Київ : Мистецтво, 1995. – Кн. 1 – 2.

Чубинский, П. Календарь народных обычаев и обрядов / Павел Чубинский. – Київ : Муз. Украина, 1993. – 80 с.

Чубинський, П. Ангели на складах неба : нар. повір’я та забобони / Павло Чубинський ; упоряд. текстів О. Верес. – Київ : Глобус, 1992. – 15 с.

Чубинський, П. Ще не вмерла Україна / Павло Чубинський ; упоряд. Ф. Погребенник. – Київ : Обереги, 1991. – 16 с.

Чубинский, П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Материалы исследования собранные П.П. Чубинским. Т. 7, вып.2. Малоруссы Юго-Западного края. – СПб, 1877. – 609 с.

 

* * *

 

Чередниченко, Д. Павло Чубинський / Д. Чередниченко ; ред. В. Литвин. – Київ : Альтернативи, 2005. – 376 с.

Чос, В. З Когорти незламних борців / Володимир Чос // Голос України. – 2014. – 25 січ. – С. 13.

Чос, В. Павло Чубинський і Городищина / В.Г. Чос // Люди і долі. – Черкаси, 2001. – С. 13.

Гнатенко, О. Павло Чубинський – автор пісні «Ще не вмерла Україна» / Оксана Гнатенко, Наталія Гривцева // Юний краєзнавець Черкащини. – Черкаси, 2011. – Чис. 1/3. – С. 180 – 183.

Коляда, І. Науково-культурницька та громадська діяльність П.П. Чубинського : (за матеріалами спогадів сучасників) / Ігор Коляда // Краєзнавство. – 2012. – №1. – С. 66 – 73. – Бібліогр. : с. 72 – 73.

Панченко, В. «Сила чорноземна наш Чубинський…» / Володимир Панченко // Історія в шк. України. – 2009. – №5. – С. 40 – 44.

Остапенко, О. Павло Чубинський : нариси біографії і наукової творчості / О. Остапенко // Нар. творчість та етнографія. – 2004. – №4. – С. 91 – 97.

Верменич, Я. «Людей і правду я любив» / Я. Верменич // Пам’ять століть. – 1999. – №4. – С. 9 – 24.

Ушанували пам’ять Павла Чубинського // Нова Доба. – 2014. – 4 лют. – С. 10.

Калиновська, Т. У кримінальній справі знайдено старий текст пісні «Ще не вмерла Україна» / Тетяна Калиновська, Петро Жук // Черкас. край. – 2015. – 20 лют. – С. 6.

Бравада, О. Автор національного гімну працював у Городищі на Черкащині / Олександр Бравада // Прес-Центр. – 2009. – 28 січ. – С. 29.

Шпак, В. Павло Чубинський : забута доля / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2006. – 23 верес. – С. 10.

Чубинський Павло [електронний ресурс] : [сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу : www.ukrlib.com.ua > Біографії > (дата звернення 15.07.2015). – Назва з екрану.

Чубинський Павло Платонович [електронний ресурс] : [сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу : //100pudov.com.ua/biography/Ч/CHubinskiy_Pavlo/Biografiya/351/ (дата звернення : 15.07.2015). – Назва з екрану.