Чигирин Віталій Єлисейович
(11.05.1908 – 15.11.1937)
письменник
Син вчителя, Віталій Єлисейович Чигирин (справжнє прізвище Чигирик), народився у с. Боровиці Чигиринського району.
Замолоду наймитував, вчився на друкаря у Золотоноші. Тут вирувало активне літературне життя, а зустрічі з Іваном Ле, Ю. Гедзем поглибили любов до літератури.
Закінчивши курси робкорів у Лубнах, став професійним газетярем. Редагував багатотиражку на заводі імені Дзержинського у Дніпродзержинську і дебютував новелою «Катя – фрезерувальниця», яку відзначив В. Поліщук.
У Дніпропетровську, куди переїхав, редагував журнал «Зоря», керував літературним гуртком.
У 1930 році побачила світ перша збірка його оповідань «Під кавперами». Потім з’явилися його книги: «Фрагменти доби» (1932), «Світання» (1934), «Повість про хорошу дівчину» (1934), «Перший гарт» (1935), «Дівчата» (1936).
З 1934 року молодий письменник співробітничав у «Літературній газеті» в Харкові, згодом – у Києві. Цього ж року В. Чигирина прийнято до Спілки письменників.
Найкращий твір Чигирина – роман «Квітень» (1937), який забезпечив письменнику чільне місце в історії української літератури. Читачі та критика сприйняли роман із захопленням.
В.Є. Чигирин мав задум створити велике літературне полотно про село. Та не судилося, бо 22 квітня 1937 року його заарештували, а 15 листопада 1937 року розстріляли в київській тюрмі.
Віталія Чигирина реабілітовано посмертно.
Письменник прожив коротке життя – 29 років, і його талант не встиг розкритися повністю. Та своє життя в літературі він віддав художньому утвердженню улюбленого і найдорожчого – ідеї розвитку повноцінної людської особистості.
Література
Чигирин, В. Квітень : роман та оповідання / В. Чигирин ; вступ. ст. І. Зуба. – К. : Рад. письменник, 1963. – 230 с.
* * *
Поліщук, В. Ще про Віталія Чигирина, його долю і твори / В. Поліщук // Реабілітовані історією. Черкаська область. – Сміла, 2008. – Кн. 6. – С. 242 – 258.
Те саме // Вісн. Черкас.ун-ту. – Черкаси, 2008. – Вип. 138. – С. 37 – 54.
Бершадська, К. Він понад усе любив рідний край / К. Бершадська // Чигирин. вісті. – 2008. – 18 черв. – С. 2.