Гоменюк Ірина Остапівна

(07.05.1913 – 10.11.1989)

майстер народної творчості

 

Уманщина з давніх-давен славиться народними умільцями.

Майстриня народної творчості Ірина Гоменюк народилася 7 травня 1913 року в с. Родниківка Уманського району в сім’ї творчих людей. Її батько, Остап Артемович, був різьбярем по дереву, мати, Ганна Тимофіївна, замолоду розписувала хати.

Ірина рано залишилася без батьків з меншою сестрою. Вона пам’ятала дещо з народного розпису своїх батьків, а від тітки дізналася про деякі тонкощі того мистецтва і почала сама виводити «зубці» та виписувати квіти на комині.

Ірина Гоменюк взяла на себе всю хатню роботу і знаходила час прикрасити оселю. Як розпише було свою хату вночі проти неділі чи на свята, – зійдуться люди і просять прикрасити і їм їхні помешкання.

У двадцять років Ярина вийшла заміж, залишила село і працювала з чоловіком у сусідньому приміському радгоспі. У вільний час розписувала людям хати.

Війна та повоєнні клопоти відірвали Ірину Остапівну від мистецтва. Довго не брала вона до рук своїх пензлів. Після знайомства майстрині з художником Н. Кочережком з новою силою спалахнула жага творчості.

Малювала Ірина Гоменюк пензликами, які робила з лісової трави. Для кожної фарби – окремий пензлик. Серед сотень розписів майстрині – жодного повтору.

В основі її сюжетів – квіти, квітковий орнамент з людськими постатями, дивовижними птахами, звірятами, що надають казкового настрою усій композиції.

Випромінюють яскраві барви розписи Ірини Остапівни – «Дзвіночки», «Весняна красуня», «Барвінок», передають радість буяння травневого квіту, неповторну красу природи такі твори: «Зустріч», «Чарівна квітка», «Схід сонця», «Балет», «Райдуга».

Твори майстрині зроблені переважно на голубому або синювато-сірому фоні. Творчу наснагу Ірина Гоменюк черпала з традицій народного мистецтва.

Роботи Ірини Остапівни демонструвалися на виставках у багатьох країнах,зокрема в Японії. Велика колекція зберігається в картинній галереї Уманського краєзнавчого музею.

У 1988 році І.О. Гоменюк було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.

Її земний шлях скінчився 10 листопада 1989 року в Умані.

Любов і шану здобула майстриня і на Уманщині, і у всій Україні.

 

Література

 

Народні майстрині сестри Ірина та Софія Гоменюк [Образотворчий матеріал] : кат. – Умань : Б.в., 1980. – 20 с.

Сестри Гоменюк [Образотворчий матеріал] : к-т листівок. – К. : Мистецтво, 1978.

Гоменюк Ірина Остапівна (1913 – 1989 рр.)// Жива традиція : майстри народного мистецтва Черкащини. – Черкаси, 2009. – С. 54 – 55.

Гой, Т. Квіти, які співають / Т. Гой // Нар. мистец. – 2006. – №1/2. – С. 18 – 20 ; Уман. зоря. – 1993. – 5 трав.

Кочережко, Н. Виставка творів сестер Гоменюк / Н. Кочережко // Нар. творчість та етнографія. – 1970. – №3. – С. 105 – 108.

Вихристюк, М.В. Гоменюк Ірина Остапівна / М.В. Вихристюк // Енцикл. Сучас. України. – К., 2006. – Т. 6. – С. 129.