Гомін Лесь

(30.03.1900 – 16.01.1958)

письменник, літературознавець, журналіст, педагог

Королевич Олександр Дмитрович (літературний псевдонім – Лесь Гомін) народився 30 березня 1900 року в Черкасах у сім’ї візника. Закінчивши черкаську гімназію, навчався у Київському інституті народної освіти. У 1924 році повернувся до Черкас, почав працювати разом із С. Скляренком в окружній газеті «Радянська думка». Він очолював філію «Гарту». 1935 року Гомін був безпідставно репресований. Повністю реабілітований 1958 року. У післявоєнний час письменник працював у Ніжинському педінституті. Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року у Черкасах, тут же похований.

Література

Гомін, Л. Голгофа: роман /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1990. – 320 с.

Гомін, Л. Голгофа. Люди: романи /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1975. – 549 с.

***

Мазуренко, О. Голгофа автора «Голгофи» /О. Мазуренко //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Черкаси, 2006. – Кн. 5. – С. 281 – 283.

Гомін Лесь (Королевич О.Д.): [укр. письм. , уродженець м. Черкас] //Провідники духовності в Україні: довід. /за ред. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 197 – 198.

Поліщук, В.Т. Лесь Гомін – письменник і вчений //Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 82 – 84.