Грушевський Марко Федорович

(7.05.1865 – 2.09.1938)

церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець

Народився у с. Худоліївці Чигиринського району. Закінчив Черкаське духовне училище (1883) і Київську духовну семінарію (1889). Учителював у церковно-парафіяльній школі с. Худоліївки, служив псаломником. У 1897 році висвячений на священника, служив у Михайлівській церкві с. Суботова. За роки праці на Чигиринщині зібрав багатий матеріал із історії, фольклористики та етнографії краю. Досліджував історію роду Грушевських, збирав старожитності для музеїв.

Унаслідок тиску з боку Державного політичного управління УРСР був змушений у 1930 році припинити церковну діяльність і зректися духовного сану. 11 червня 1938 року Грушевського було заарештовано, ув’язнено в Лук’янівській тюрмі і страчено. Реабілітовано у 1989 році. У 1997 році кенотаф Грушевського встановлено на могилі його дружини на Лук’янівському цвинтарі Києва.

Література

Дубовий, О. Незгасний світоч [Текст] /О. Дубовий //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Сміла, 2004. – Кн. 4. – С. 406 – 409.

Кучеренко, М. Життєпис Марка Грушевського [Текст] /М. Кучеренко //Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. – К., 2006. – С. 232 – 246.

Кукса, Н.В. Постать Марка Федоровича Грушевського у становленні дитячої етнографії та української автокефальної православної церкви [Текст] /Н.В. Кукса //Черкащина в контексті історії України. – Черкаси, 2004. – С. 387 – 395.

Кучеренко, М. М. Марко Грушевський: «Не тут і не в сі часи» [Текст] /М. Кучеренко //Пам’ятки України. – 2008. - №2. – С. 88 – 107.

Найден, О. Перший збирач народної іграшки [Текст] /О. Найден //Нар. мистецтво. – 1998. - №1 – 2. – С. 60 – 62.