Клюєва Валентина Харитонівна

(23.11.1944 – 25.12.2008)

хореограф

 

 

Клюєва Валентина Харитонівна – хореограф за фахом, педагог за покликанням.

Народилася Валентина Клюєва 23 листопада 1944 року у м. Тальне. Виховувалась у великій дружній родині, де завжди панувала творча атмосфера. Жилося на той час скрутно, та коли маленька Валентина захотіла відвідувати танцювальний гурток у Будинку піонерів, батьки погодились, піклуючись про всебічний розвиток дитини.

Батько дівчинки пройшов війну, працював на залізничній станції і у вільну хвилину брав із собою дітей на роботу. Найбільшим щастям для маленької Валентини були подорожі до великих міст і розповіді батька про далекі світи.

Навчаючись у школі, Валентина Клюєва була учасницею майже всіх шкільних заходів і мала мрію танцювати на  великій сцені та подорожувати по всій Україні.

Закінчивши сім класів, вирішила поїхати до Черкас і навчатися на хореографічних курсах при клубі цукрового заводу. Жага до знань та удосконалення майстерності спонукали Валентину Клюєву до подальшого навчання. У 1962 році вона вступила до Дніпропетровського театрального училища. По його закінченню у 1966 році їде по направленню до Канева і разом з колегою В.О. Кузьмінським відкриває хореографічний відділ у Канівському культурно-освітньому училищі. Працювати доводилося в надзвичайно складних умовах, особливо взимку, в холодному приміщенні.

В училищі Валентина Харитонівна зустріла свою другу половинку – баяніста-концертмейстера Володимира Михайловича, однодумця, помічника і порадника у потужній творчій діяльності. В.Х. Клюєва підвищує свій професійний рівень, навчаючись у Київському державному інституті культури.

Значною подією в культурному житті міста і області стало створення Валентиною Клюєвою фольклорно-етнографічного ансамблю «Канівчанка», якому згодом було присвоєно звання «народного аматорського колективу». На базі ансамблю було створено хореографом дитячу студію, яка за свою концертну діяльність отримала звання «зразкової».

Завдяки творчій діяльності «Канівчанки» та її невтомного керівника Валентини Клюєвої з національною культурою України ознайомлювалися люди різних держав: Польщі, Естонії, Німеччини, Франції. Програма ансамблю включала понад двадцять хореографічних творів, що відображали життя українського народу, його традиції, звичаї та обряди: «Гопак», «Вечір на селі», «Кривуляк», «Косарі», «Козачок», «Полька-канівчанка» та інші.

Робота колективу відзначена Почесною грамотою посольства України.

Ансамбль «Канівчанка» – один з кращих народних аматорських колективів Черкаської області, бо виплекані вони талановитим дбайливим хореографом – Валентиною Клюєвою, яка дала путівку у творче життя цілій плеяді професіоналів. Серед учнів педагога – заслужені діячі культури України, керівники танцювальних колективів як в Україні, так і за кордоном, артисти балету, викладачі хореографічних дисциплін.

За багаторічну творчу працю В.Х. Клюєва нагороджувалася численними грамотами, подяками, була активним членом Національної хореографічної спілки України.

Її зірка згасла на небі 25 грудня 2008 року. Похована Валентина Харитонівна у Каневі. Дитячі мрії хореографа здійснилися. І в цьому було її щастя…

 

Література

 

Канівське училище культури і мистецтв / [редкол. : І.Г. Козленко та ін. ; фото І.О. Макарова, А. Кравченко]. – [Черкаси : Бізнес-стиль, 2007]. – 35 с. : іл.

Черкащина – духовності скарбниця / [В. Мельниченко та ін.]. – [Черкаси : Бізнес-стиль, 2009]. – 327 с. : іл.