Хіміч Андрій Іванович

(14.12.1937)

олімпійський чемпіон

 

 

Народився А.І. Хіміч 14 грудня 1937 року у селі Макіївці Варвинського району Чернігівської області в простій селянській родині. З семи його братів і сестер вижило двоє (старші померли під час сталінського голодомору).

З раннього дитинства любив природу, а найбільше – річку Удай, з якою пов’язане його подальше життя.

Навчаючись у школі, полюбив фізкультуру, захоплювався спортивними змаганнями. Вчитель фізичного виховання  Макіївської школи М.Х. Смовський побачив майстерність і виконавчу дисципліну хлопця, а розвинув фізичні здібності Андрія Івановича вчитель фізкультури Д.М. Масло, який допоміг юнакові стати чемпіоном району в лижних перегонах.

Після закінчення школи Андрій Хіміч вступив до Черкаського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання. Викладач факультету ввів у програму літньої підготовки лижників греблю на човнах. Андрій Хіміч почав приборкувати човна самотужки. Результати самобутнього весляра вражали, бо досягли рівня найсильніших спортсменів України. Андрій Андрійович був учасником першої спартакіади  України.

У 1958 році виборов третє місце на Першості України.

У 1959 році спортсмен став чемпіоном України, виборовши звання майстра спорту СРСР. Він показав високі результати на Спартакіаді народів СРСР у Москві.

Згодом А.І. Хіміч став тренером, створивши в Черкасах власну школу веслярів.

У серпні 1961-го став чемпіоном Європи (м. Познань), гідно представивши Україну, зокрема Черкащину.

Спортсмен брав участь у змаганнях з веслування на каное-двійці на XVIII Олімпійських іграх (Токіо), здобувши перемогу. Андрію Хімічу було присвоєно звання заслуженого майстра спорту СРСР, він нагороджений медалями «За трудову доблесть». Найдорожчу реліквію – «золоте каное» А. Хіміч передав в експозицію Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Працюючи тренером (1964), Андрій Іванович брав участь у змаганнях найвищого рангу, готував гідну спортивну зміну. У 1966 році став чемпіоном України на дистанції 1000 м на каное-одиночці. Були й інші перемоги.

Андрій Іванович – олімпійський чемпіон, триразовий чемпіон Європи, семиразовий чемпіон СРСР, п’ятнадцятиразовий чемпіон УРСР, заслужений майстер спорту, заслужений тренер УРСР, ім’я якого увійшло в усі спортивні енциклопедії світу. Він є почесним громадянином смт Чорнобая і с. Руська Поляна та м. Черкаси.

 

Література

 

Антонець, Н.В. Перший олімпійський чемпіон Черкащини / Н.В. Антонець. – Черкаси : Відлуння-Плюс, 2005.- 48 с.

Антонець, Н.В. Хіміч Андрій Іванович // Антонець Н.В. Олімпійська слава Черкащини. – Черкаси, 2008. – С. 64 – 65.

Трохименко, В. Андрій Хіміч навічно вписав своє ім’я в історію олімпійського руху планети // Трохименко В. Бо ти на землі – людина. – Черкаси, 2006. – С. 564 – 578.

Ведмеденко, Б.Ф. Мудрая педагогика олимпийца / Б.Ф. Ведмеденко // Физ. культура в шк. – 1991. – №6. – С. 52 – 53.

Безуглий, В. Олімпійський чемпіон Андрій Хіміч став почесним громадянином Черкас / Володимир Безуглий // Нова Доба. – 2013. – 5 лют. – С. 1.

Моторний, М. «Золоте весло» Андрія Хіміча / М. Моторний // Сіл. вісті. – 2012. – 20 груд. – С. 3.

Страшевич, В. «Завдячую спорту – він дав мені силу» / Василь Страшевич // Черкас. край. – 2012. – 14 груд. – С. 7.

Страшевич, В. Чиста вода Андрія Хіміча / Василь Страшевич // Прес-Центр. – 2012. – 29 серп. – С. 22.