Лавріненко Юрій Андріянович

(06.05.1905 – 14.12.1987)

літературознавець

Народився Ю.А. Лавріненко 6 травня 1905 року у с. Хижинцях Лисянського району. Навчався в Уманському агротехнікумі. Саме в Умані прилучився до літературного життя.

1926 року вступає на літфак Харківського університету. Після закінчення вузу стає аспірантом у Харківському науково-дослідному інституті ім.. Т. Шевченка. Одна за одною виходять літературознавчі праці. В 50-х роках пише ряд публіцистичних праць, укладає антологію «Розстріляне відродження». Написав десятки досліджень про багатьох письменників, а найбільше уваги приділив П.Г. Тичині, написавши праці «На шляхах клярнетизму» (1977) і «Павло Тичина і його поема про Сковороду на тлі епохи». Бібліографія Лавріненкових творів складає майже 300 позицій.

З 1950 року і до смерті 14 грудня 1987 року Ю. Лавріненко жив у Нью-Йорку. Брав активну участь у створенні Об’єднання українських письменників (ОУП) «Слово». Його подвижницька праця 1986 року була увінчана премією Фундації Антоновичів.

Література

Розстріляне відродження: антологія 1917 – 1933. Поезія – проза – драма – есей /упоряд. Ю. Лавріненко. – К.: Смолоскип, 2003. – 983 с.

* * *

Поліщук, В.Т. Літописець «розстрілянго відродження». Юрій Лавріненко в літературному житті 20-х років /В.Т. Поліщук //Поліщук В.Т. Про класиків, неокласиків і сучасників. – Черкаси, 2007. – С. 275 – 291.

Павленко, М.С. Лавріненко Юрій Андріянович /М.С. Павленко //Письменники Уманщини. – Умань, 2011. – С. 129 – 131.

Лущій, С. Архів Юрія Лавріненка /С. Лущій //Слово і час. – 2002. – №6. – С. 79 – 81.

Лущій, С. Юрій Лавріненко /С. Лущій //Літ. Україна. – 2012. – 17 трав. – С. 7.

Рубльов, О.С. Лавріненко Юрій Андріянович /О.С. Рубльов //Енциклопедія історії України. – К., 2009. – Т. 6. – С. 13 – 14.