Лівицька-Холодна Наталя Андріївна

(15.06.1902 – 26.03.2005)

письменниця

Народилася Наталя Андріївна 15 червня 1902 року на Писаренковому хуторі біля с. Гельмязева, тепер Золотоніського району, в сім’ї інтелігентів-патріотів. Дитинство, проведене на хуторі, залишилось в її пам’яті дивною казкою.

Тихими і спокійними в житті Наталі Лівицької-Холодної були хіба що її десять перших років до вступу в гімназію в Золотоноші. А потім на долю Наталі випали тяжкі випробування. Батько поетеси був міністром уряду Української Народної Республіки, тому, зрозуміло, він з сім’єю мусив емігрувати. І з 1920 року Наталя Лівицька разом із родиною залишає Україну. Першим притулком стала Прага, потім – Подебради, де Наталя навчилася у гімназії. У 1923 році вступила до Карлового університету в Празі, тут зустріла свого майбутнього чоловіка, Петра Холодного.

У 1927 році молода сім’я переїздить до Польщі. Варшава стала місцем її першого літературного визнання. У 1934 році побачила світ перша збірка поезії Наталі Лівицької-Холодної «Вогонь і попіл», а через три роки виходить з друку її друга книга « «Сім літер» (Україна).

У 1950 році на долю сім’ї Холодних припадає довгий шлях – еміграція до США. Протягом всіх нелегких років вірною супутницею і розрадницею залишалася для Наталі Лівицької-Холодної її поезія. Так, протягом 1940-х – 80-х років жодна книга віршів поетеси не була видана, незважаючи на те, що було підготовлено до друку три прекрасні книжки: «На грані», «Перекотиполе», «Остання дія». І тільки у 1985 році ці три збірки разом із двома попередніми увійшли до одного великого тому «Поезії, старі і нові», що побачив світ у Нью-Йорку. За збірку авторка була удостоєна найпочеснішої в діаспорі Премії Фундації О. і Т. Антоновичів.

Її земний шлях скінчився, коли в Україні буяла весна, 26 березня 2005 року у пансіоні ім. І. Франка в Міссіазі поблизу Торонто (Канада). Поховали Н. Лівицьку-Холодну 26 квітня поряд із чоловіком Петром Холодним та батьками на українському православному цвинтарі Бавнд Брука (США); панахиду служили 27 квітня в церкві св.. Андрія Первозванного, розписаній П.П. Холодним.

Література

Лівицька-Холодна, Н. Глен Спей: [поезії] /Н. Лівицька-Холодна //Слово: зб. – США, 1990. – Вип. 12. – С. 26 – 30.

Лівицька-Холодна, Н. «І оживе твій світлий край…»: [вірші] /Н. Лівицька-Холодна //Дзвін. – 1991. – №6. – С. 14 – 19.

Наталя Лівицька-Холодна: [біогр. довідка, поезії] //Українське диво. – К., 2005. – Кн. ІІ. – С. 404 – 407.

***

Погребенник, Ф. Лівицька-Холодна Наталя /Ф. Погребенник //Українські письменники діаспори: матеріали до бібліогр. слов. – К., 2007. – Ч. ІІ (Л – Я). – С. 15 – 21.

Скорина, Л. Наталя Лівицька-Холодна //Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. – Черкаси, 2005. – Розд. 3, § 8. – С. 98 – 108.

Андрусів, С. «Сад любови» Наталі Лівицької-Холодної /С.Андрусів //Українки в історії. – К., 2004. – С. 283 – 286.

Слабошпицький, М.Ф. Живий профіль на тлі історії /Слабошпицький М. Не загублена українська людина. – К., 2004. – С. 103 – 110.