Ляскоронський Василь Григорович

(05.01.1860 – 01.01.1928)

вчений-історик

Народився 5 січня 1860 року у м. Золотоноші в небагатій дворянській родині.

Закінчивши Лубенську гімназію, у 1880 році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Зацікавився антропологією, нумізматикою, археологією, палеографією та іншими дисциплінами.

У 1885 році Василь Ляскоронський захистив кандидатську дисертацію і був удостоєний срібної медалі.

Діяльність вченого була різносторонньою та насиченою. Він працював у приватних школах, збирав відомості про монетні скарби, часто поповнював свої знання в закордонних бібліотеках, музеях, брав участь в експедиціях археолога В. Хвойки.  Лякоронський був обраний почесним членом ісландського історичного товариства в м. Рейк’явіку.

Повернувшись до Києва у 1891 році, історик публікує наукові роботи в журналі «Киевская старина». Опубліковані наукові дослідження «Гійом-Левассер де Боплан і його історико-географічні праці про Південну Росію» (1903) та «Іноземні карти і атласи XVI – XVII ст., що стосується Південної Росії» (1898) мали велику цінність, тому, що дали змогу визначити, кордони України XVI – XVII ст. В даних працях є багато відомостей про поселення та річки Золотоніщини. Черкащина займала помітне місце в роботах вченого. Його магістерська дисертація «Історія Переяславської землі з найдавніших часів до половини ХІІІ ст.» (1897) подає систематичний виклад історії Золотоніського повіту. Відомості про рідний край є у працях «Русские походы в степи в удельновечевое время» (1907), «Минуле Трипілля» (1901). У 1899 році В.Г. Ляскоронський брав участь у ХІ археологічному з’їзді в Києві з доповіддю «Знахідки римських монет на території Середнього Придніпров’я».

З 1903 по 1907 рр. Василь Григорович обіймав посаду приват-доцента кафедри російської історії в Московському університеті.

З 1907 р. працював на кафедрі російської історії Київського університету.

З 1909 по 1921 рр. – професор Ніжинського історико-філологічного інституту.

У 1921 році вчений працював у Київському археологічному інституті.

З 1927 року розпочав дослідження підмурівка Золотих Воріт.

1 січня 1928 року перестало битися серце видатного історика. Його поховано на Лук’янівському цвинтарі в Києві.

Література

Ситник, О.М. Василь Григорович Ляскоронський / О.М. Ситник // Укр. іст. журн. – 1990. – №2. – С. 88 – 89.

Скирта, М.Л. Ляскоронський Василь Горигорович / М.С. Скирта // Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник. – К., 2002. – С. 331 – 333.

Пономаренко, М. Історик із Золотоноші – учень славетного Антоновича / М. Пономаренко // Вісник Золотоніщини. – 2003. 1 лют. – С. 4.

Ляскоронський Василь Григорович // Провідники духовності в Україні : довід. – К., 2003. – С. 483 – 484.

Жадько, В. Ляскоронський Василь / Віктор Жадько // Жадько В. Український некрополь : іст. наук. довід. – К., 2005. – С. 226.