Максимович Михайло Олександрович

(15.09.1804 – 22.11.1873)

історик, філолог, етнограф, ботанік

 

 

Народився 15 вересня 1804 року на хуторі Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського району. 1834 року у відкритому тоді Київському університеті був обраний першим ректором університету. Через поганий стан здоров’я 1845 року пішов у відставку і решту життя присвятив науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер 22 листопада 1873 року.

М.О. Максимович – автор близько 400 праць з різних галузей знань: ботаніки, історії, мовознавства, етнографії. Він автор першої природознавчої книги для народу «Книга Наума…» (1833), сформулював увлення про обмін речовин, клітинну будову організмів й еволюцію тваринного світу. Історичні праці вченого «Звідки пішла Руська земля за розповіддю Нестерової повісті і за іншими старовинними писаннями руськими» (1837), «Про походження варягів-русів» (1841) спрямовані проти романістських поглядів на походження східних слов’ян та виникнення давноруської держави. Чимало праць присвятив історії українського козацтва, національно-визвольній боротьбі українського народу, історії Гайдамацького руху. , історії Києва.

Найвизначнішою з мовознавчих праць ученого є «Історія давньої руської словесності» (1839). Його збірки «Малороські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849), «Дні і місяці українського селянина» поклали початок української фольклористики.

Шануючи пам’ять вченого, на його могилі у с. Прохоровці встановлено високий кам’яний пам’ятник. У будинку спадкоємців Максимовича створено музей вченого. У парку збереглися 600-річний дуб, котрий пам’ятає Т. Шевченка та сосна М. Гоголя.

У с. Богуславець, неподалік від місця садиби, де народився вчений, росте стара липа. Люди назвали її липою Максимовича. У місцевій школі засновано музей вченого. З 2001 року кращі роботи краєзнавців Черкащини щороку відзначаються обласною премією імені Михайла Максимовича.

 

Література

 

Максимович, М.О. У пошуках омріяної України [Текст]: вибрані українознавчі твори /М.О. Максимович; упоряд. В. Короткий. – К.: Либідь, 2003. – 360 с.: іл.

Максимович, М. Воспоминание о Золотоноше; О Красногорском монастыре; Воспоминание о стародавнім монастыре Каневском; Млиевский староста Данило Кушнир; Сказание о Колиивщине [Текст] /М. Максимович //Бойко Н.І. Михайло Максимович – навіки з рідним краєм. – Черкаси, 2004. – С. 164 – 176, 176 – 177, 178 – 185, 186 – 192, 216 – 246.

Максимович, М. Дні та місяці українського селянина [Текст] /М. Максимович. – К.: Обереги, 2002. – 189 с.

Максимович, М.О. Киевъ явился градомъ великимъ… [Текст] /М.О. Максимович. – К.: Либідь, 1994. – 448 с.

 

***

 

«Я син свого народу» [Текст]: наук. спадщина Михайла Максимовича: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., [Переяслав-Хмельниц., 14 – 15 жовт. 2004 р.] – К.: Просвіта, 2006. – 412 с.

Збірник праць Всеукраїнських Максимовичівських читань [Текст]: 14 – 15 верес. 2004 р.- Черкаси: ЧНУ, 2005. – 238 с.

Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 200-літтю з дня народження видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича (1804 - 1873) та Дню міста [Текст]: Канів, 1 жовт. 2004 р. – Канів: Б.в., 2004. – 154 с.

Бойко, Н.І. Михайло Максимович – навіки з рідним краєм [Текст] /Н.І. Бойко. – Черкаси: Брама, 2004. – 247 с.