Мовчанівський Тодось Миколайович

(09.05.1899 – 10.05.1938)

Археолог, педагог

Тодось Миколайович Мовчанівський прожив коротке, але сповнене багатьма визначними подіями життя. Ровесник ХХ століття, він вже в 20-ті роки здобув славу одного з провідних музейних працівників республіки, увійшов до кола найбільш авторитетних археологів, талановитих і самовідданих організаторів науки. Енергійний, цілеспрямований Т. М. Мовчанівський умів запалити людей, повести їх за собою, відкрити для кожного можливість творчої, натхненної праці. Перед ним відкривались блискучі перспективи. Однак їх повністю перекреслив трагічний 1938 рік…

Народився Т. М. Мовчанівський 9 травня 1899 року в с. Берестівець на Уманщині у родині священика. Навчався в Уманському духовному училищі, а також у Київській та Одеській семінаріях (1913 – 1918 рр.). Проте духовного сану не прийняв, а присвятив себе громадській та просвітницькій діяльності.

З 1919 року Т. М. Мовчанівський очолював школу у Берестівці, де він організував курси самоосвіти та осередок «Просвіти», а також створив музей при клубі. З 1921 року очолював трудову школу у с. Краснопілка, де ним також було організовано музей. Під впливом П. П. Курінного, викладачем Уманської чоловічої гімназії та директором краєзнавчого музею, захопився дослідженням місцевих археологічних пам’яток. Завдяки зусиллям Т. Мовчанівського у 1924 році було створено ще один сільський музей при Верхняцькому клубі.

У 1925 році Тодось Миколайович очолював організаційні роботи щодо створення Бердичівського окружного архіву та краєзнавчого музею. З 1926 по 1928 рік працював на посаді директора музею, а пізніше, з 1928 по 1932 рік – заступником директора музею з наукової роботи. За його ініціативи територію Кармелітського монастиря у Бердичеві, де розташовувався музей, у 1928 році було оголошено історико-культурним заповідником.

У 1925 – 1935 роках, разом з С. С. Галиченком, В. С. Козловською, П. П. Курінним та іншими археологами Мовчанівський проводив розкопки Десятинної церкви та Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, Райковецького городища (за клопотанням Мовчанівського воно було оголошене пам’яткою археології), слов’янського городища у Вишгороді та ін. У 1930 – 1932 роках він брав участь у розкопках в Ольвії.

З 1933 року Мовчанівський – науковий співробітник, потім учений секретар Інституту історії матеріальної культури АН УРСР.

Критичне осмислення досвіду, набутого великими археологічними експедиціями, приводить Мовчанівського до розкопок городищ широкими площинами з пошаровим зняттям об’єктів та знахідок. Він створив систему наукової фіксації процесу розкопок. За його ініціативою при Інституті була створена археологічна лабораторія для проведення мікроскопічних досліджень і хімічних аналізів.

Т. М. Мовчанівським була створена Трипільська експедиція ЦМК, яка провела широкі розкопки поселень Коломийщина І та Коломийщина ІІ біля с. Халеп’я, а також дослідження великого поселення Володимирівка.

17 лютого 1938 року Т. М. Мовчанівського було арештовано звинувативши його у належності до українських націоналістичних організацій. 10 травня, наступного дня після 39-річчя Теодосія Миколайовича, його було страчено.

Так трагічно скінчилося життя вченого. Його ім’я протягом довгого часу перебувало під забороною. 12 травня 1971 року Т. М. Мовчанівський був реабілітований.

Література

Гарнага, В. Теодосій Мовчанівський – видатний археолог з Уманщини / Валентин Гарнага // Сьомі Богданівські читання : матеріали Всеукр. наук. конф. – Черкаси, 2013. – С. 131–135.

Нестуля, О. О. Неспокій серця / О. О. Нестуля // Репресоване краєзнавство : (20-30-ті роки). – Київ, 1991. – С. 209–215.

Ляшко, С. М. Мовчановський Тодось Миколайович / С. М. Ляшко // Енциклопедія Трипільської цивілізації. – Київ, 2004. – Т. 2. – С. 337–338.