Підоплічко Іван Григорович

(02.08.1905 – 20.03.1975)

вчений

Народився 2 серпня 1905 року в с. Козацькому Звенигородського району.

Навчався в сільській школі, а після її закінчення вступив до учительської семінарії (1918 - 1921), згодом – на Вищих педагогічних курсах в м. Корсунь-Шевченківському (1922 - 1924); працював вчителем. У 1925 – 1927 роках І.Г. Підоплічко навчався в Ленінградському інституті прикладної зоології та фітопатології. Після закінчення вузу працював у відділі ентомології Київської с/г дослідної станції та Українському НДІ цукрової промисловості.

У 1931 – 1935 роках закінчив дві аспірантури, став висококваліфікованим науковцем.

Під час Великої Вітчизняної війни був і рядовим бійцем, і офіцером, мав нагороди. У післявоєнний період він – доцент, професор Київського університету, в 1965 – 1973 роках – директор Інституту зоології. Здійснив понад 40 експедицій. Вивчив пізньопалеолітичні стоянки в Мизині і Межирічі, що на Черкащині.

І.Г. Підоплічко одним з перших науковців розпочав дослідження проблем охорони природи. За його сприяння в Україні було організовано 4 заповідники: Канівський, Поліський, Карпатський, Луганський.

Результати творчої звитяги І.Г. Підоплічка – у численних публікаціях, наукових теоріях, енциклопедичних виданнях, колекціях, музеях. Він – заслужений діяч науки України.

Помер вчений 20 червня 1975 року.

Література

Пидопличко, И.Г. Межиричские жилища из костей мамонта /И.Г. Пидопличко. – К.: Наук. думка, 1976. – 240 с.

* * *

Іван Григорович Підоплічко. Біографія вчених Української РСР. – К.: Наук. думка, 1976. – 74.

Пархоменко, Г.О. До 90-річчя від дня народження І.Г. Підоплічка /Г.О. Пархоменко [та ін.] //Укр. геогр. журн. – 1995. – №4. – С. 69 – 70.

Бравада, О. Звенигородець Підоплічко знав про динозаврів більше, аніж наші сучасники – про корову… /Олександр Бравада //Прес-Центр. – 2011. – 27 квіт. – С. 27.

Килимник, Ю. Людина, яка скасувала… льодовиковий період /Юрій Килимник //Прес-Центр. – 2009. – 15 квіт. – С. 26.

Колеснікова, В.А. Підоплічко Іван Григорович ЇВ.А. Колесникова //Енциклопедія історії України. – К., 2011. – Т. 8. С. 240.