Сошенко Іван Максимович

(14.06.1807 – 30.07.1876)

художник

 

 

Народився на Київщині у мальовничому містечку на річці Рось – Богуславі. Сім’я через постійні нестатки і загрозу покріпачення виїхала до Звенигородки.

З восьми років бабуся вчила Іванка грамоти, пізніше навчався у місцевого дяка. Коли йому виповнилося 13 років, навчався у вільшанського маляра Степана Превлоцького.

Одним із перших мистецьких творів І. Сошенка стало «Полювання з псами», виконане на воротах псарні Енгельгардта у Вільшані. Згодом він розписує церкви у Матусові, Млієві, Лебединському чоловічому монастирі.

І. Сошенко після зустрічі з петербурзьким чиновником Рибачковим мріє про навчання в Академії мистецтв у Петербурзі.

Обдарований юнак у 1834 році став відвідувати академічні класи, займався самоосвітою.

Знайомство з Т.Г. Шевченком стало яскравою сторінкою в житті І. Сошенка, і він першим звернувся до Є. Гребінки з проханням допомогти звільнити поета з кріпацької неволі.

З осені 1838 по січень 1839 року І. Сошенко жив на одній квартирі з Т. Шевченком. І хоч довелося Івану Максимовичу переїхати до Ніжина, дружба залишилася надовго.

У 1846 році погіршення стану здоров’я змусило Сошенка переїхати до Немирова. Його призначено на посаду вчителя малювання. Серед його тодішніх учнів були: майбутній скульптор Гуйський, портретист Страшинський, пейзажист Орловський.

У 1856 році на запрошення М. Чалого І. Сошенко переїхав до Києва викладати у 2-ій гімназії, де прослужив 20 років, здобувши любов і шану керівництва і учнів.

І.М. Сошенко любив писати портрети літніх людей, історичні портрети, композиції на історичні теми. Справжнім непідробним життям дихають картини художника «Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки», «Водоспад».

Найбільша збірка робіт Сошенка (понад 50 творів здебільшого рисунків) зберігається у Національному художньому музеї, його роботи є у Київському музеї Т.Г. Шевченка та у Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповіднику.

Влітку 1876 року художник відвідав рідні місця, виїхавши пароплавом з Києва до Черкас. побував у родичів, виїхав на батьківщину, та не довелося знову побачити Лобунську гору в Богуславі.

30 липня 1876 року помер в Корсуні.

У Богуславі зберігся будинок батьків І. Сошенка (нині музей-садиба), де встановлено пам’ятник митцю.

 

Література

 

Матійко, Г.П. Земляк і друг великого Кобзаря / Г.П. Матійко // На полюсах Шевченкової біографії. – К., 1973. – С. 3 – 25.

Андрущенко, Т. Подвижництво Івана Сошенка / Т. Андрущенко // Образотв. мистецтво. – 2002. – №4. – С. 36 – 39.

Іван Сошенко // Україна : хронологія розвитку. Імперська доба. 1800 – 1917 рр. – К., 2011. – С. 32 – 33.

Панченко, В. Світлий Тарасів ангел / В. Панченко // Культура і життя. – 2007. – 7 берез. – С. 3.