Шевченко Тарас Григорович
(09.03.1814 – 10.03.1861)
поет, художник, мислитель
Народився Т.Г. Шевченко у селі Моринцях Звенигородського повіту в родині селянина-кріпака. У сусідній Кирилівці (тепер Шевченкове) пройшло його дитинство.
Перші скупі знання він отримав з церковнослов’янських релігійних книг у школі сільського дяка, а разом із ними і суворі кари та знущання вчителя. Змалку в обдарованій від природи дитини прокинувся талант художника. Хлопець мав феноменальну пам’ять. Все, що він почув, побачив, живучи в Україні перші чотирнадцять з половиною років, запам’ятає в найтонших подробицях і згодом повідає своєму народові в новій якості – геніальних поетичних та живописних полотнах. Не раз згадає він потім рідний край у своїх творах, таких як поеми «Гайдамаки», «Княжна»; вірші: «Холодний яр», «Стоїть в селі Суботові», «Чигирине, Чигирине»; залишить ряд малюнків: «В Черкасах», «В Корсуні», «Богданові руїни в Суботові», «Дари в Чигирині».
Черкащину Тарас Григорович відвідав тричі під час своїх подорожей із Петербурга на Україну. Це було у 1843 – 1844 рр., 1845 – 1847 рр. та у 1859 році.
Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками – І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським та ін., які викупили його з кріпацтва. З 1838 року Тарас Григорович навчаться у Петербузькій Академії мистецтв. В 1840 р. виходить його збірка поезій «Кобзар».
У квітні 1847 року за участь у таємній політичній організації – Кирило-Мифодіївському товаристві – поета було заарештовано і заслано рядовим солдатом у далекі оренбурзькі степи із забороною писати і малювати.
Незважаючи на заборони, він продовжував і писати, і малювати. В ув’язненні створив одні з найкращих в українській літературі зразки поезії і цикл мистецьких творів. Після повернення до Петербурга (1858 р.), працював над новими поетичними і мистецькими творами.
Одним із найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка була остання його книжка – «Букварь южнорусский» (1861 р.) – для початкового навчання.
Помер поет у свої кімнаті-майстерні в Академії мистецтв 10 березня 1861 року.
Похований він був спочатку на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено в Україну і поховано на Чернечій (нині Тарасовій) горі у Каневі, як і заповідав поет.
З трепетом і любов’ю вшановує Черкащина пам’ять про свого великого сина.
В області працює п’ять музеїв Т.Г. Шевченка, встановлено 49 пам’ятників і 15 пам’ятних знаків поету. Залізнична станція у Смілі, Черкаський академічний музично-драматичний театр та Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека носять ім’я Кобзаря.
Твори
Шевченко, Т.Г. Повне зібрання творів: у 12 т. /Т.Г.Шевченко; ред. М.Г.Жулинський та ін. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 1 – 7.
Література
Чалий, М.К. Життя і твори Тараса Шевченка: (звід матеріалів до його біогр..) /М.К. Чалий. – К.: Веселка, 2011. – 263 с.
Попович, М. Тарас Шевченко //Попович М. Культура: ілюстр. енцикл. України. – К., 2009. – С. 93 – 96.
Дзюба, І. Тарас Шевченко //Дзюба І. З криниці літ: в 3 т. – К., 2007. – Т. 3. – С. 8 – 98.
Теми і мотиви поезії Тараса Шевченка /Ю. Барабаш, О. Боронь, І. Дзюба [та ін.] – К.: Наук. думка, 2008. – 376 с.
Стежинами Великого Тараса = Part of Greate Taras. – Черкаси: Відлуння-Плюс, [2010]. – 111 с.: ілюстр.
Т.Г. Шевченко в творах і картинах. – [Черкаси: Вид. Чабаненко Ю.А., 2008. – 151 с.: ілюстр.
Шевченківський календар