Шумило Микита Михайлович
(10.06.1903 – 8.03.1982)
письменник
Народився 10 червня 1903 року у с. Михайлівка Кам’янського району. Після школи закінчив Черкаський педагогічний технікум, згодом – три курси Харківського інституту соціального виховання і сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії. Брав безпосередню участь у Великій Вітчизняній війні, за що нагороджений багатьма орденами і медалями.
Микита Шумило був і прозаїком, і кіносценаристом, і критиком та літературознавцем, і журналістом, і перекладачем. Він – член Національної спілки письменників України, автор численних книг нарисів і прози, в т.ч. «Щедрі серцем», «Прокурор республіки», «Голубий зеніт» та ін. Перекладав Микита Михайлович українською мовою твори М. Пришвіна, Ч. Айтматова, В. Бикова, С. Сартакова та ін. Крім того – російськомовні повісті Тараса Шевченка «Княгиня» і «Музикант». За його сценарієм на Ашхабадській кіностудії поставлено фільм «Прокурор республіки», Київській кіностудії художню стрічку «Якщо любиш», а на «Укркінохроніці» - «Пісня про Україну» й «Біля Диканьки». М. Шумило створив цілу серію есе про найбільш улюблених ним письменників, через які відкривав могутні художні світи Т. Шевченка, В. Стефаника, С. Васильченка, А. Тесленка, П. Тичини та інших майстрів літератури.
Помер М.М. Шумило 8 березня 1982 року в Києві, де і був похований на Байковому кладовищі.
Література
Шумило, М.М. Силуети: ст., спогади, щоденник. Записи /М.М. Шумило. – К.: Рад. письменник, 1990. – 307 с.
Шумило, М. М. Голубий зеніт: оповідання, повість, кіноводевілі, есе /М.М. Шумило. – К.: Дніпро, 1983. – 423 с.
* * *
Микита Шумило //Література рідного краю. – Черкаси, 2010. – С. 224-237.
Микита Шумило //Криничка: антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва: [В 2 т.]. – Черкаси, 2009. – Т.1. – С. 113-123.
Шумило, Н. Спокута, що не відбудеться /Н. Шумило //Вітчизна. – 2003. – №5-6. – С. 126-133.
Глущенко, А. Він сказав своє слово і в літературі, і в кіно /А. Глущенко //Черкас. край. – 2003. – 23 лип. –С. 8.
Надьон, К.М. Гордість району /К.М. Надьон //Трудова слава. – 2003. – 7 черв. – С. 2.