Ющенко Катерина Логвинівна

(08.12.1919–15.08.2001)

математик, кібернетик

 

Сьогодні комп’ютерні технології займають важливе місце в житті кожної людини. Ми можемо підтримувати зв’язок з людьми та передавати інформацію завдяки соціальним мережам та спеціальним програмам: Скайп, Вайбер, електронна пошта та ін. Всім цим ми завдячуємо відомим засновникам: Марку Цукенбергу, Ленрі Пейджу, Біллу Гейтсу, Павлу Дурову, Ніколасу Зеннстрему. Фундамент цих програм створили відомі вчені, серед яких наша землячка Катерина Логвинівна Ющенко.

Ющенко-Рвачова народилася 8 грудня 1919 року в мiстi Чигирин у родинi вчителів, які, крім Катерини, виховували ще чотирьох дітей: Людмилу і Миколу, що стали шкільними вчителями, Олексія – професора Харківського авіаційного інституту – і Володимира – всесвітньо відомого академіка НАН України. Вона була четвертою дитиною в сім’ї, передостанньою.

Батько, Рвачов Логвин Федорович, був вчителем історії та географії в Чигиринській 7-річній школі. У 1937 році звинувачений в українському націоналізмі, засуджений на 15 років та помер у засланні (1943 р.).

Мати, Рвачова Ксенія Олексіївна, була вчителем математики в Чигиринській школі. Після арешту чоловіка також була засуджена на 15 років, але в 1940 році звільнена та 1954 року реабілітована.

Катерина навчалася в Чигиринській зразковій школі. З дитинства цікавилася математикою, історією, літературою. Відвідувала гуртки, писала вірші.

Після закінчення школи в 1936 році вступила на фізико-математичний факультет Київського державного університету. Але у 1937 році її відраховують як дочку ворога народу. Неповнолітня Катерина Логвинівна змушена була жити без обох батьків і утримувати себе. Та попри все дівчинка не здалася і вступила 1938 року до Самаркандського університету в Узбекистані і закінчила його на відмінно в 1942 році. Пізніше Катерина Логвинівна напише у своїх спогадах: «Після всіх митарств і принижень при спробах продовжити навчання, – а іншого я просто не мислила, – це здалося можливим порятунком. Я уся віддалася навчанню… можливість завершити, нарешті, свою освіту окрилила мене і допомагала пережити лихо, що прийшло. Але я завжди пам’ятала своїх батьків і таку далеку Україну. Іноді мені було особливо важко і я намагалася виразити свої почуття віршами».

Під час Другої Світової війни вона працює запальником-підривником на шахтах міста Ангрен-Сталін, що в 150 км від Ташкента, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки; добуває вугілля, необхідне країні.

Після визволення Західної України від фашистських загарбників у вересні 1944 р. переїжджає до родичів в Україну та працює вчителькою середньої школи на Житомирщині, згодом у м. Стрий Львівської області. Дізнавшись, що в серпні 1946 р. у Львові відкривається відділення Інституту математики АН УРСР, Катерина Логвинівна випадково потрапляє в поле зору академіка Б. Гнєденка (в 1950-ті роки очолював Інститут математики АН УРСР), який одразу ж запропонував дівчині роботу у своєму відділі. У 1950 році Катерина Логвинівна захистила дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук. У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УРСР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УРСР у Києві. Катерина Логвинiвна відразу ж погодилася на переїзд до столиці.

В той час у підвалі будинку Президії Академії наук встановили комплект обчислювально-аналітичних машин. З цього часу почалася особлива сторінка не тільки біографії К. Л. Ющенко, а й в усій історії становлення програмування і обчислювальної техніки в Україні і загалом в СРСР.

У 1951 році під керівництвом академіка С. Лебедєва було створено перший в континентальній Європі комп‘ютер «МЕОМ», а в зв’язку з необхідністю подальшого розвитку електронно-обчислювальної техніки в країні, Катерина Логвинівна переключається на обчислювальну математику та розробку необхідних алгоритмів.

Важливий етап у її науковій діяльності пов’язаний із дослідженнями та розробками в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягнення київської школи теорії програмування. Адресну мову використовували на всіх вітчизняних комп‘ютерах першого покоління «Дніпро», «Київ», М20, «Урал», «Мінськ». Це досягнення теоретичного програмування попередило створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою мовами.

Катерина Ющенко – одна з провідних фахівців із програмування. У 1965 р. вона захистила свою докторську дисертацію і стала першим доктором фізико-математичних наук. Цей ступінь їй було присвоєно за роботи з програмування.

Для підготовки програмістів у 70-ті роки К. Ющенко заснувала навчальну серію підручників. Не можна не згадати про внесок ученої у створення «Енциклопедії кібернетики», двох видань «Словника з кіберенетики».

Для вирішення проблеми мобільності програм від 70-х років К. Ющенко активно працювала над стандартизацією мов програмування. У 1977 р. створено Держстандарт мови КОБОЛ, розроблено стандарти мов ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, АДА, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі тощо.

К. Ющенко мала п’ять авторських свідоцтв на винаходи, була співавтором одинадцяти державних стандартів України з програмування. Вона – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями й перекладена за кордоном – в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо.

Її мрiя здiйснилася. Разом зi своїми учнями вона пiдняла теоретичне програмування на таку висоту, що наукова школа Катерини Логвинiвни Ющенко-Рвачової стала знаною у всьому свiті. Вона викладала у Львівському та Київському університетах. Серед її учнів – 47 кандидатів і 11 докторів наук.

К. Ющенко у 1978, 1991 рр. були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР), 1976 р. нагороджена орденом «Знак Пошани», 1985 р. – лауреат премії імені В. М. Глушкова, 1980 р. – заслужений діяч науки України. Нагороджена орденом Княгині Ольги. Останнє почесне звання отримала у рік своєї смерті – в 2001 р.: сусідня держава, дякуючи за допомогу в розвитку кібернетики на її просторах, присвоїла Катерині Ющенко звання почесного члена Академії наук Молдови.

Віддаючи багато сил науці, Катерина Логвинівна зі своїми чоловіком Олексієм Андрійовичем Ющенком виховала трьох дітей, мала дев‘ять онуків. Померла Катерина Ющенко 15 серпня 2001 р. і похована в Києві.

Життя Катерини Ющенко порівнюють із долею великої англійки Ади Августи Лавлейс (1815–1852), яка понад усе захоплювалась математикою. Двi жiнки, двi долi, двi чудовi вiхи в iсторiї програмування. Одна в Англiї, інша сто рокiв потому – в Українi.

 

Література

 

Pointers в програмах на «МЭСМ» / Юрій Ющенко. – icfcst.kiev.ua – 2021. – pdf.

Катерина Логвинівна Ющенко – винахідниця Pointers та авторка однієї з перших в світі мов програмування високого рівня / Юрій Ющенко // Світ, 2021. – 10 лют. (№ 5/6). – С. 2–3. – pdf.

Вона написала майбутнє : до 100 річчя від дня народження Катерини Ющенко, авторки першої в світі мови програмування високого рівня / Аріадна Войтко. – zn.ua – 20.12.2019. – pdf.

Абашіна, А. Родина Рвачових та Чигирин в епістолярній спадщині К. Л. Ющенко / Людмила Абашіна, Яніна Діденко // Залізнякові читання : краєзнав. часопис : за матеріалами Сьомої наук. краєзнав. конф. / [голов. ред. Н. П. Лавріненко]. – Черкаси, 2016. – Вип. 7. – С. 86–89.

Євона, А. Ющенко Катерина Логвинівна : доктор фізико-математичних наук / Анна Євона // Залізнякові читання : краєзнав. часопис : за матеріалами Шостої наук. краєзнав. конф. / [голов. ред. Н. П. Лавріненко]. – Черкаси, 2016. – Вип. 6. – С. 123–126.

Ходаченко, В. Катерина Логвинівна Ющенко – творець першої в Європі електронно-обчислювальної машини / В. Ходаченко, Г. Дяченко // Юний краєзнавець Черкащини / [за ред. Т. М. Нераденко]. – Черкаси, 2011. – Чис. 1–3. – С. 266–268.

Перевозчикова, О. Катерина Ющенко – видатна вчена, математик, кібернетик / О. Перевозчикова // Українки в історії. – Київ, 2004. – С. 117–119.

Кравець, А. Прорив у науці : перший в Європі комп’ютер запрограмувала жінка з Чигирина з простим ім’ям – Катерина Ющенко… / Андрій Кравець // Вечірні Черкаси. – 2016. – 28 верес. (№ 39). – С. 17.

Трощинська, О. Засновник вітчизняної наукової школи програмування / О. Трощинська // Чигирин. вісті. – 2004. – 4 груд. (№ 91). – С. 2.

Луференко, О. Засновниця теорії програмування народилася в Чигирині / О. Луференко // Чигирин. вісті. – 2003. – 22 берез. (№ 21). – С. 5–6.

Ігнатецька, І. А. Видатна жінка-програміст / І. А. Ігнатецька // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2009. – № 4. – С. 85–93.

Онопрієнко, В. І. Ющенко Катерина Логвинівна / В. І. Онопрієнко // Енциклопедія історії України : в 10 т. – Київ, 2013. – Т. 10 : Т–Я. – С. 712.