Залізняк Максим Ієвлевич

(близько 1740 – після 1769)

керівник гайдамацького повстання «Коліївщина», козацький отаман, гетьман України

Народився на хуторі Івківці (за іншими даними – в с. Медведівці) Чигиринського району. Був послушником Мотронинського монастиря. У 1768 р. зібрав в Холодному Яру поблизу Чигирина загін повстанців проти Польщі, який згодом здобув Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку, Умань. Рада повстанців проголосила Залізняка гетьманом. Після придушення повстання у липні 1768 р. Залізняка було схоплено і заслано на довічну каторгу в м. Нерчинськ. Імовірно, помер на каторзі після 1769 року.

Його героїчну боротьбу відображено в поемі Т.Г. Шевченка «Гайдамаки». Романі Ю.М. Мушкетика «Гайдамаки», оспівано в народній творчості. У с. Медведівці Чигиринського району М. Залізняку поставлено пам’ятник, а у с. Жаботині Кам’янського району – погруддя.

Література

Сушинський, Б.І. Максим Залізняк [Текст] /Б.І. Сушинський //Сушинський, Б.І. Козацькі вожді України. – Одеса, 2006. – Т. 2. – С. 332 – 337.

Смолій, В.А. Залізняк Максим Ієлевич [Текст] /В.А. Смолій //Енциклопедія історії України. – К., 2005. – Т. 3. – С. 239 – 240.

Лавріненко, Н.Г. Де народився Максим Залізняк [Текст] /Н.Г. Лавріненко //П’ятнадцята наукова сесія осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах. – Черкаси, 2004. – С. 38 – 42.

Залізняк Максим [Текст] //Провідники духовності в Україні: довід /за ред.. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 42 – 44.

Антонович, В. Несколько данных о судьбе Железняка после его ареста в Умани [Текст] /В. Антонович //Гайдамацький рух на Уманщині. Коліївщина 1768 року. – К., 2002. – С. 200 – 204.

Голобуцький, В. Вогонь з Холодного Яру [Текст] /В. Голобуцький //Україна. – 1964. - №22. – С. 11.

Соса, П. Гуляв Максим, гуляв батько [Текст] /П. Соса //Черкаси. – 1993. – 28 трав. – С. 5.

Тясминський, А. Уклін тобі, Максиме [Текст] /А. Тясминський //Черкас. край. – 1993. – 2 черв. – С. 1.