Завойко Василь Степанович
(27.07.1809 – 27.02.1898)
адмірал
Село Прохорівка Канівського району дало світу багато поколінь видатних людей. До них належить і адмірал Василь Степанович Завойко.
Народився в с. Прохорівці, нині Канівського району, в родині морського штабс-лікаря з дворян Полтавської губернії. З 12 років навчався в Миколаївському штурманському училищі, звідки вийшов гардемарином.
У 1827 році йому було присвоєно звання мічмана. 17-річному офіцеру довелося брати участь у Наваринській морській битві, захищаючи незалежність Греції. Свій перший орден Василь Завойко отримав разом з П. Нахімовим, В. Корниловим та В. Істоміним.
У 1834 – 1835 та 1837 – 1839 роках лейтенант Завойко здійснив дві кругосвітні подорожі. Досвідченого мореплавця призначають начальником Охотської факторії, де під керівництвом Василя Степановича було побудовано порт і місто Аян у південній частині Охотського моря, що мало важливе господарське й стратегічне значення.
1850 року Завойкові присвоюють звання генерал-губернатора, і він стає першим губернатором Камчатки, яка на той час не була укріплена, не мала флоту. Півострів будь-коли міг опинитися в руках завойовників. Наш земляк дуже багато зробив на посту губернатора: було споруджено 2 казарми, 11 флігелів, 2 магазини, впорядковано пристань, розпочато будівництво гостинного двору, виготовлено шхуну, бот, плашкоут, 12-весельний катер, закуплені інші судна.
Губернатор домігся поліпшення медичного обслуговування населення півострова: збільшив штат медиків, збудував лікувальні заклади при паратунських і малкінських гарячих джерелах.
Дбав В.С. Завойко про городництво і тваринництво, впроваджував ковальське, ткацьке, корабельне, ливарне ремесло, будував млини.
Імена Завойка і його товаришів, переможців у російсько-турецькій війні 1853 – 1856 рр., стали відомими в багатьох країнах світу. Петропавловська перемога піднесла престиж Росії на Тихому океані.
1874 року В.С. Завойку присвоєно звання адмірала.
Останні роки адмірал прожив у скромному маєтку в причорноморському степу.
У с. Великі Мечетні Кривоозерського району Миколаївської області зберігся будинок, де жив В.С. Завойко з дружиною, а також старий цвинтар, де поховано флотоводця.
У серпні 80-х років ХХ ст. могилу В.С. Завойка було перенесено до садиби та надано комплексу статусу історичної пам’ятки районного значення. Створено кімнату-музей і присвоєно одній з вулиць с. Великої Мечеті ім’я В.С. Завойка.
Література
Рожнятовська, О.А. Козацький нащадок – губернатор Камчатки // О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. – К., 2010. – №3. – С. 41 – 47. – Бібліогр. : С. 46 – 47.
Кульова, В. Козацький нащадок – губернатор Камчатки / Віра Кульова // Зрослись душею, сплелись корінням. – К., 2008. – С. 37 – 41.
Могилова, С. Флотський адмірал з Прохорівки Василь Степанович Завойко / Світлана Могилова // Юний краєзнавець Черкащини / [за ред. Т.М. Нераденко]. – Черкаси, 2011. – Чис. 1 – 3. – С. 183 – 184.
Федоренко, П. Красо Канівщини, Прохорівко моя / Петро Федоренко. – Канів : [б. в.], 2003. – 77 с.
Про В.С. Завойка- - С. 24 – 28.
Кравець, А. Довідка з Черкас викликала… всеросійський фурор / Андрій Кравець // Прес-Центр. – 2009. – 22 лип. – С. 5.
Гавришкевич, В. У Прохорівці відкрили пам’ятник адміралу Василю Завойку / В. Га-вришкевич // Черкас. край. – 2012. – 27 лип. – С. 4.
Голобуцький, П. Завойко Василь Степанович / П.В. Голобуцький // Енциклопедія історії України. – К., 2005. – Т. 3. С. 188 – 189.