Випуск 45. (2025) Роман Ірини Власенко «Музика вітру»
Що трапляється з людиною, яку наздоганяють видіння чужого страшного минулого? Саме з цього починається шлях героїв роману «Музика вітру» Ірини Власенко з рубрики #Бібліотека_пропонує. Історію нам розповідає чоловік, зовні звичайний журналіст, який пливе течією власного життя. З дитинства він закоханий у рудоволосу сусідку – дівчину з дивовижним, але болісним даром бачити у снах чужі долі й смерті. Привиди минулого простягають руки до цієї пари, змушуючи їх зробити свій вибір і пройти випробування сучасної України на тлі сторічної боротьби за право бути. Софійку накривають сни, у яких вона проживає життя жертв сталінських репресій, Голодомору, війни, Чорнобильської катастрофи… А Владу доведеться прийняти правду про власного прадіда – офіцера НКВС.
Ця книга про те, що минуле не зникає, навіть коли ми про нього не знаємо або намагаємося втекти. Пам’ять предків звучить у нас, наче музика вітру, і кожна людина є інструментом, що творить власну мелодію життя. Але вітри, про які йдеться в романі, не теплі та заспокійливі, це справжні урагани, що забрали у нашого народу віру, свободу й мільйони життів. Роман ставить низку важких, але необхідних запитань: Чи можна примиритися з тим, що твій прадід був серед катів? Чи несуть діти відповідальність за злочини батьків? Як жити з тягарем історії, в якій переплелися жертви й кривдники? Чи здатні ми почути голоси тих, хто був до нас?
Знаєте, читати непросто. Бо війна досі триває, і кров нашого народу ллється знову. Але читати потрібно. Бо така література – це і біль, і пам’ять, і сила. Радимо цей багатогранний, чесний і болісно правдивий роман відкрити кожному. Прочитайте, це важко, але необхідно.