Презентація монографії Богдани Карабін про Михайла Пономаренка – засідання краєзнавчого клубу «Моя Черкащина»

30 червня в межах засідання краєзнавчого клубу «Моя Черкащина» відбулася знакова подія для наукової та краєзнавчої спільноти області – презентація монографії Богдани Карабін «Краєзнавець Михайло Пономаренко (1920–2010): професійна, наукова та просвітницька діяльність». Захід відкрила головна бібліотекарка відділу краєзнавства Оксана Крамар, яка привітала учасників зустрічі та наголосила на важливості дослідження постатей, що своєю працею формували історичну пам’ять Черкащини й розвивали українське краєзнавство.

Захід об’єднав краєзнавців, науковців, бібліотекарів, музейників, освітян та всіх, кому небайдужа історія рідного краю. Атмосфера зустрічі була особливою – теплою, щирою й водночас сповненою глибокої поваги до постаті людини, яка присвятила своє життя дослідженню та збереженню історичної спадщини Черкащини.

Представлене видання має вагоме наукове значення. Його основою стала дисертація, успішно захищена авторкою на здобуття ступеня доктора філософії (PhD) зі спеціальності «Історія та археологія», яка згодом була доопрацьована та опублікована як окрема монографія. Робота присвячена комплексному дослідженню життя, творчої та громадської спадщини Михайла Федоровича Пономаренка (1920–2010) – видатного українського педагога, невтомного дослідника, «народного академіка» та патріарха краєзнавчого руху Черкащини. Це перше настільки ґрунтовне біографічне та історіографічне дослідження, яке дозволяє по-новому осмислити внесок ученого в розвиток українського краєзнавства другої половини ХХ–початку ХХІ століття. Зі словами вдячності авторці за кропітку наукову працю виступили кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василь Мельниченко та кандидат історичних наук, доцент, почесний краєзнавець України, директор Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорій Голиш.

Особливо цінними для присутніх стали їхні спогади про особисте спілкування з Михайлом Федоровичем. Вони згадували спільні експедиції, наукові пошуки, мудрі настанови дослідника, його людяність, принциповість та безмежну відданість справі. Саме такі живі свідчення дозволили ще глибше відчути масштаб його особистості та зрозуміти, чому для багатьох поколінь краєзнавців він став справжнім Учителем.

Вітальні слова також прозвучали від директора Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидата історичних наук, доцента Андрія Касяна та відомого українського археолога, кандидата історичних наук, провідного співробітника Черкаського археологічного музею Середнього Подніпров’я Дмитра Куштана. Вони наголосили на високому науковому рівні дослідження та відзначили, що Богдані Карабін вдалося майстерно поєднати ґрунтовний аналіз джерел із живим відтворенням постаті дослідника, показавши його роль не лише в історії Черкащини, а й в українській гуманітарній науці загалом.

Презентація книги стала гарною нагодою для спілкування та обміну думками. Присутні з великим зацікавленням слухали виступи, ставили запитання авторці та долучалися до обговорення відомої постаті та його вагомого внеску в розвиток краєзнавства Черкащини.

Особливо приємно, що відтепер монографія поповнила фонд ОУНБ імені Тараса Шевченка. Тож усі охочі матимуть змогу детально ознайомитися з цим ґрунтовним дослідженням, відкрити для себе маловідомі сторінки життя Михайла Пономаренка та глибше пізнати історію розвитку краєзнавчого руху на Черкащині. Щиро дякуємо Богдані Карабін за цю надзвичайно важливу працю, яка заповнює білі плями в історії українського краєзнавства та повертає належне місце в національній пам’яті одній із найяскравіших постатей Черкащини. Бажаємо авторці нових творчих задумів, успішної реалізації наукових проєктів, натхнення, цікавих відкриттів і вагомих здобутків на ниві історичної науки.

Переконані, що саме такі зустрічі допомагають нам краще пізнавати свій край, усвідомлювати цінність історичної спадщини та зберігати нерозривний зв’язок поколінь. Адже майбутнє неможливо будувати без знання минулого, а пам’ять про людей, які присвятили життя дослідженню та збереженню історії, є важливою складовою нашої культурної та національної ідентичності.