Видання про край у 2021 році
Буренко, І. Н. Канів у Другій Світовій війні / І. Буренко. В. Лепський. – 2-е вид., доповн. та переробл. – Канів [та ін.] : Андрощук П. С., 2019. – 435 с. : іл. – Бібліогр. : с. 433–434.
Книга висвітлює життя Канева і Канівщини під час Другої Світової війни. У ній описані військові події, які відбувалися під час відступу наших військ, окупації та визволення міста, партизанський рух на Канівщині, а також спогади канівчан, живих очевидців тих подій.
Книга має своєрідну будову. Лише у передмові автори дають своє бачення цього періоду і пояснюють мотиви, що спонукали до написання саме такої книги. Всі інші відомості подаються неупереджено – як є. Книжка складається з думок, почувань, болю простої людини.
Читаючи книгу, читач прекрасно зрозуміє, відчує й винесе власне бачення того періоду. Видання примусить роздумувати і оцінювати події лихоліття.
Клименко, В. І. Душа і пам’ять Черкащини [Образотворчий матеріал] : живопис, графіка : [книга-альбом] / Віктор Клименко. – Черкаси : Третяков О. М., 2020. – 155 с. : іл. – Бібліогр. : с. 154–155.
Книга-альбом представляє широкому загалу живописні роботи відомого черкаського митця, заслуженого діяча мистецтв України Віктор Клименка. Українська історія і сьогодення рідного краю поєднуються в полотнах історико-героїчної тематики, батальних композиціях, в галереї портретів славетних земляків, як, приміром, портретах Богдана Хмельницького чи Василя Симоненка, в об’ємному доробку пейзажів.
Книга-альбом розрахована на широке коло читачів.
Омелечко, Р. Б. Пам’ять затоплених сіл / Раїса Омелечко. – Чорнобай : Чорнобаїв. КПП, 2020. – 203 с. : іл. Бібліогр. : с. 200.
Краєзнавче історико-документальне дослідження «Пам’ять затоплених сіл» висвітлює переселення низинних придніпровських сіл Чорнобаївського району в 1956–1960 рр. та затоплення їх водами Кременчуцького водосховища.
На основі архівних документів, публікацій у періодиці, спогадів учасників і очевидців переселення відтворюються трагічні події в історії рідного краю. Це підтверджується і різноманітними фотографіями.
Книга написана для масового читача, для шанувальників і дослідників минулого. Вона – пам’ятник нашим стародавнім козацьким селам, нашим предкам, жителям-переселенцям, яким випало пройти тернистий шлях і здійснити трудовий подвиг.
Книга присвячена 60-річчю переселення і заснування нових сіл.
Гаврилюк, О. М. Лисянка – велич українського духу / Олександр Гаврилюк ; Лисян. козац. полк Черкас. обл. козац. т-ва ВГО «Укр. реєстр. козацтво». – Вишгород : Сергійчук М. І., 2020. – 589 с. : іл.
Книга присвячена минувшині Лисянщини, що віддзеркалює суспільні, політичні і соціальні процеси в Україні, є складовою цілісної історії нашої країни.
У праці зібрано в одну монографію цінний матеріал з історії Лисянського краю. Тут вміщено не тільки широкий історичний виклад розвитку Лисянки протягом майже двох століть, а й опис весільного обряду, млинарського промислу, непростого чумацького ремесла. Останнє надає книзі, крім суто історичного, ще й етнографічне забарвлення та стверджує, що Лисянка, як земля Богдана і Тараса, є одним із культурних центрів, духовною величчю України!
Твір написаний на основі великого масиву документальних та літературних джерел, що надає деякій інформації унікальності.
Розрахована на широке коло читачів.
Художня культура Шевченкового краю / [авт.-упоряд. А. І. Белень, М. К. Волков ; голов. ред. І. Майданченко]. – Корсунь-Шевченківський : І. В. Майданченко, 2020. – 644 с.
Це краєзнавче видання є першою спробою узагальненого погляду на цю складну і цікаву проблему. Книга дає можливість ширше розкрити культурологічне бачення не тільки на давню історію розвитку культури нашого регіону, а й на творчість митців Черкащини. Вона розкриває різні аспекти творчих шукань і досягнень видатних митців краю. Дуже важливо, що узагальнюючий формат написання поєднаний з аналізом творчого доробку митців, які визначають художнє обличчя культури області, пропонується вперше.
Автор-упорядники ставили за мету не тільки простежити історичний шлях становлення та розвитку культури (її створювали й створюють люди), а й залишити про них – творчих, обдарованих від Бога людей – добру пам’ять.